Українська пенсійна система пройшла шлях від простої радянської формули до складної багаторівневої моделі. За 35 років законодавство змінювали понад 130 разів, а три зміни визнали неконституційними. Найбільші фінансові втрати пенсіонерів були пов’язані з неврахованим заробітком, зміною формул і підвищенням вимог до страхового стажу.
Відлік сучасної пенсійної системи почався 21 грудня 1990 року, коли створили Українське республіканське відділення Пенсійного фонду СРСР. Із січня 1992 року воно стало Пенсійним фондом України. У наступні десятиліття правила нарахування виплат ускладнилися, і самостійно розібратися в них стало важко.
1991–2003 роки: проста формула не гарантувала максимальної виплати. Перший закон незалежної України «Про пенсійне забезпечення» №1788 ухвалили 5 листопада 1991 року. Він діяв понад 12 років і передбачав простішу систему: основний розмір пенсії за віком становив 55% від заробітку. За кожен рік понаднормового стажу — понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок — додавали ще 1%. Чоловіки виходили на пенсію у 60 років, жінки — у 55.
У 1999 році у Львівській області запустили експеримент із персоніфікованого обліку страхових внесків. Він став основою для майбутньої масштабної реформи.
2004 рік: нова формула і втрачені можливості. Із 1 січня 2004 року запрацював закон №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тоді з’явилося поняття страхового стажу, а формула розрахунку набула вигляду: П = Зс × Кз × Кс + Дпс + Др. Зс — середня зарплата по країні, Кз — індивідуальний коефіцієнт заробітку, Кс — коефіцієнт стажу, а Дпс і Др — доплати за понаднормовий стаж та інші надбавки.
Напередодні реформи пенсіонерам радили подати довідки про п’ять найвигідніших років заробітку до 2000 року. Це могло суттєво збільшити майбутню пенсію. Однак багато людей не скористалися такою можливістю і роками отримували менше, ніж могли б. За попередні роки були безповоротно втрачені тисячі гривень. Ті, хто пізніше звернувся до юристів і подав нові довідки, змогли домогтися перерахунку, але надолужити недоотримане за минулі роки вже не могли.
2011 рік: зміни для спеціальних пенсій. У жовтні 2011 року набув чинності закон №3668, покликаний збалансувати доходи й видатки Пенсійного фонду. На той момент на 13,8 млн пенсіонерів припадало лише 18,4 млн людей працездатного віку, а значна частина зарплат виплачувалася «в конвертах».
Мінімальний стаж для виходу на пенсію встановили на рівні 15 років. Для розрахунку почали брати середню зарплату за три роки замість одного. Спеціальні пенсії держслужбовців, прокурорів, науковців і народних депутатів урізали з 80–90% до 80% заробітку. Крім того, довідки про зарплату до 2000 року почали ретельно перевіряти за первинними бухгалтерськими документами.
2017 рік: перерахунок для близько 10 млн пенсіонерів. У жовтні 2017 року провели чергову масштабну реформу за законом №2148. Для перерахунку використали єдиний показник середньої зарплати — 3 764,40 грн замість діапазону від 1 198,91 грн. Це додало до виплат по кілька сотень гривень щомісяця. Водночас вартість одного року страхового стажу знизили з 1,35% до 1%.
Із 2017 року почалося поступове підвищення вимог до стажу. У період із 2018 до 2028 року необхідний для виходу на пенсію у 60 років стаж має зрости з 25 до 35 років. Також встановили обмеження максимальної пенсії на рівні 10 прожиткових мінімумів.
2021–2026 роки: індексація та чинні обмеження. Із 2021 року запровадили щорічну індексацію пенсій за формулою: 50% від зростання середньої зарплати за три роки плюс 50% від рівня інфляції за попередній рік. Для працюючих пенсіонерів скасували обмеження виплат у 85% і запровадили автоматичний перерахунок стажу щороку з 1 квітня.
Станом на 2026 рік залишаються чинними обмеження, які безпосередньо впливають на розмір виплат. Коефіцієнт стажу не може перевищувати 0,75 для звичайних пенсіонерів і 0,85 — для пільговиків. Заробіток для розрахунку пенсії обмежений: він не може бути більш ніж у 5,6 раза вищим за середню зарплату по країні.
Як зменшити ризик втрати грошей під час оформлення пенсії. Пенсіонерам варто перевірити весь страховий стаж. Довідку з реєстру застрахованих осіб можна замовити через портал Пенсійного фонду або застосунок «Дія». Якщо окремі періоди роботи не враховані, до Пенсійного фонду можна подати уточнювальні документи.
Для розрахунку коефіцієнта заробітку беруть будь-які 60 місяців підряд до липня 2000 року та всі періоди після цього. Якщо в окремі роки була висока офіційна зарплата, довідки варто подати саме за цей період.
Закон дозволяє офіційно докупити до 5 років страхового стажу, якщо його бракує. Вартість одного року у 2026 році становить 22 828 грн, тобто два мінімальні ЄСВ.
Після звільнення працюючий пенсіонер може звернутися до Пенсійного фонду за перерахунком, якщо після призначення пенсії було накопичено щонайменше 24 місяці стажу.
