Після серії російських атак українські продуктові мережі фактично з нуля перебудовують систему постачання. За кілька тижнів літа з ладу вивели близько 400 тис. м² логістичної нерухомості класу А в Києві та області, а по всій країні — близько 500 тис. м². Це майже 30% усіх складів найвищого класу, які на момент ударів були заповнені товарами й орендовані «під зав'язку».
Найважчі втрати — в АТБ. Від початку великої війни мережа втратила понад 110 000 м² складів, тобто більше половини власних потужностей. Сукупні збитки компанії оцінюють у 15 млрд грн. У 2025–2026 роках росіяни знищили два розподільчі центри мережі в Дніпрі та Харкові загальною площею понад 65 000 м², ще два — в Одесі й Дніпрі — зазнали значних пошкоджень. Лише 2026-го збитки від руйнування розподільчих центрів склали близько 65 млн грн, а від знищення товарів — 728 млн грн.
Один знищений розподільчий центр — це приблизно 300 магазинів, які можуть за лічені години залишитися без звичного завезення, зазначив комерційний директор Dragon Capital Property Management Дмитро Калінічев.
Для Fozzy Group найважчою стала ніч із 4 на 5 серпня. Під час атаки уразили одразу чотири розподільчі центри групи, до якої входять «Сільпо» та «Фора». Збитки лише мережі «Фора» від того удару оцінюють у 1,15 млрд грн. Постраждала й логістика VARUS, але там із міркувань безпеки не називають ні конкретних об'єктів, ні сум.
У Fozzy Group запевняють: попри значні втрати, мережа оперативно перенаправила товарні потоки, і на окремих полицях виникали лише короткочасні прогалини. «Ми стрімко перебудовуємо логістику, і для нас справа честі — зробити все, щоб гості знову бачили звичні наповнені полиці», — заявили в компанії.
Найвразливішими до логістичних збоїв експерти називають товари з коротким терміном придатності та ті, що потребують безперервного холодового ланцюга: свіжі овочі й фрукти, охолоджене м'ясо і рибу, молочні продукти, морозиво та напівфабрикати. Натомість системного дефіциту ритейлери не прогнозують: окремі позиції чи бренди можуть на кілька днів зникати, але їх замінюють альтернативними товарами.
Ще один виклик — 75% виробників не готові перейти на пряме постачання в магазини в обхід розподільчих центрів. Як пояснив виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур, для регулярного завезення в сотні магазинів потрібні власний транспорт, водії, складські площі й додатковий персонал. Переробні підприємства фізично не спроможні довозити товар до всіх 1300 магазинів АТБ чи 800–900 об'єктів Fozzy Group.
Логістика дорожчає, але різкого стрибка цін ритейлери не прогнозують. У VARUS підтверджують зростання витрат, але застерігають від автоматичного перенесення їх на цінники. На кінцеву вартість впливають також сировина, закупівельні ціни, курс валют і сезонність. Частину додаткових витрат мережі компенсують оптимізацією процесів. Водночас ціни на товари «холодового ланцюга» можуть реагувати швидше за інші.
Держава теж шукає резервні площі: прем'єр-міністр Сергій Корецький доручив Мінекономіки, АРМА та Фонду держмайна підшукати приміщення для розосередження товарів. АРМА вже перевіряє близько 250 тис. м² арештованих площ, проінвентаризувавши 60 тис. м².
Втім, мережі поки не отримали жодного державного приміщення: більшості об'єктів бракує температурних зон, вентиляції та захисту від вологи.