Київські багатоповерхівки готуються до зими з можливими тривалими відключеннями електроенергії. Аналіз енергонезалежних будинків столиці показав, які рішення допомагають зберігати базові зручності під час блекаутів і чому вік будинку не є головним чинником його автономності.
У досліджених будинках під час відключень можуть автономно працювати ліфти, насоси холодного та гарячого водопостачання, системи опалення, інтернет, освітлення коридорів і прибудинкової території, розетки загального користування, системи контролю доступу та відеоспостереження.
Для цього мешканці й управителі поєднують генератори, акумулятори, інвертори, сонячні панелі та теплові насоси. Саме вдало підібрана комбінація обладнання, а не одна окрема система, визначає рівень автономності будинку.
Показовим прикладом є ОСББ «Соломенская 15-А», де встановили потужний дизель-генератор, акумулятори, інвертор і тепловий насос. Сонячних панелей у цьому будинку немає.
У ЖК «Южные ворота» немає ні генератора, ні сонячних панелей. Автономність протягом 6–8 годин забезпечує велика акумуляторна система ємністю 612 кВт·год у поєднанні з інвертором і тепловим насосом.
Найстаріший об’єкт у добірці — ОСББ «Локомотив Киев», збудований у 1973 році. Завдяки додатковому обладнанню він здатний працювати автономно від 12 до 40 годин. Для порівняння, значно новіші ЖК «Южные ворота» та ЖК «Эврика» мають заявлену автономність 6–8 годин і близько 6 годин відповідно.
Рік забудови сам по собі нічого не вирішує: енергонезалежність визначають модернізація інженерних систем та встановлене обладнання.
Дев’ять із десяти досліджених будинків мають форму управління ОСББ. Усі об’єкти відносно великі — від 102 до 1000 квартир, а більшість збудовані у 2000–2020-х роках. У дев’яти з десяти будинків немає газових плит і є утеплені трубопроводи. У восьми з десяти встановлені металопластикові вікна з енергоефективними склопакетами, а в семи є індивідуальний тепловий пункт або автономне опалення.
У Фонді енергоефективності пояснюють, що якісно утеплені фасад і дах працюють за принципом термоса: будинок повільно втрачає тепло взимку, зберігаючи комфортну температуру навіть за тимчасової відсутності опалення.
Енергомодернізація впливає не лише на комфорт, а й на вартість нерухомості. За оцінкою ЛУН, квартири в енергомодернізованих будинках Львова можуть коштувати на 350–500 доларів за квадратний метр дорожче за аналогічні об’єкти без комплексної енергомодернізації.
Житло з автономними системами можна шукати на платформі ЛУН за фільтром «Комфорт при блекауті». Він дає змогу обрати будинки, де під час відключень зберігається доступ до води, газу, опалення та інтернету, працює ліфт або передбачене резервне живлення квартири.
Окремо уряд спрямував 2,3 млрд грн на підтримку навчальних закладів — шкіл, коледжів та університетів. Кошти призначені для модернізації інфраструктури, встановлення систем резервного живлення, відновлення пошкоджених об’єктів і підготовки до опалювального сезону.
