Заборгованість українців за житлово-комунальні послуги продовжує зростати, а в низці регіонів уже перевищила довоєнні показники. Найбільше проблемних домогосподарств фіксують у Києві, Харкові та Дніпрі, де середній борг на одне помешкання нерідко сягає 60–120 тисяч гривень. У Міністерстві юстиції України зазначають, що комунальні підприємства дедалі частіше передають такі справи до Державної виконавчої служби, тому кількість відкритих виконавчих проваджень зростає щомісяця.
Примусове стягнення розпочинається після рішення суду на користь комунального підприємства. Правові підстави визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII. Відповідно до статті 48 цього закону, виконавець спершу звертає стягнення на кошти боржника, а якщо їх недостатньо — на інше майно в межах суми боргу з урахуванням виконавчого збору.
Спочатку арешту можуть зазнати рахунки та доходи. Після відкриття виконавчого провадження державний виконавець має право накласти арешт на банківські рахунки, заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника. Якщо грошових надходжень недостатньо для погашення всієї заборгованості, під примусове стягнення можуть перейти дачі, гаражі, нежитлові приміщення та земельні ділянки.
Об’єкти, які не мають статусу єдиного житла, продають на електронних торгах у першу чергу. Виручені кошти спрямовують на погашення боргу.
Єдине житло має законодавчий захист, але він не є абсолютним. Стаття 50 Закону України «Про виконавче провадження» забороняє звертати стягнення на єдине житло боржника. Під захист підпадає квартира або будинок, де людина фактично проживає, а також земельна ділянка, на якій розташоване це житло.
Водночас, якщо помешкання суттєво перевищує встановлені соціальні норми площі або власник намагається приховати майно, суд може ухвалити виняткове рішення про продаж квартири через електронні торги. Такі випадки трапляються нечасто, однак їхня кількість зростає разом із загальним рівнем заборгованості.
До суми боргу додатково можуть входити пеня, штрафи, судовий збір і виконавчий збір у розмірі 10% від стягнутої суми. Через це навіть заборгованість у 10–15 тисяч гривень з часом може стати значним навантаженням для сімейного бюджету.
У Міністерстві юстиції радять не ігнорувати платіжки, попередження постачальників і письмові вимоги виконавців. У разі фінансових труднощів боржник може звернутися до комунального підприємства для укладення договору реструктуризації або погодження розстрочки платежів за визначеним графіком.
Чим раніше боржник реагує на повідомлення Державної виконавчої служби, тим меншим є ризик блокування рахунків і примусового продажу майна.
