Комп’ютерний аналіз тексту анонімної п’єси «Едуард III», опублікованої 1596 року, показав, що Вільям Шекспір був її головним автором, а драматург Крістофер Марло також брав участь у створенні твору. Це відкриття свідчить, що взаємини двох письменників могли бути складнішими за звичне суперництво.
Як розповів дослідник і співавтор роботи Рорі Лохнейн, раніше вважалося, що Шекспір міг написати щонайменше кілька сцен «Едуарда III». Новий аналіз засвідчив, що його внесок був значно вагомішим: драматург відіграв провідну роль у створенні п’єси. Водночас дослідники вперше виявили в тексті ознаки авторства Марло, відомого, зокрема, п’єсою «Доктор Фауст».
«Ось у чому полягає нове відкриття: у п’єсі присутні як Шекспір, чий внесок тепер підтверджено без жодних сумнівів, так і Марло, чию участь у цьому творі вперше виявили тут, що стало несподіванкою. Отже, ми маємо справу з унікальною співпрацею між цими двома авторами», — розповів Лохнейн.
Для визначення авторства науковці застосували кілька методів комп’ютерного лінгвістичного аналізу. Вони порівняли текст «Едуарда III» із творами, авторство яких достеменно відоме, а також із роботами ще десяти драматургів, що писали наприкінці 1580-х — у середині 1590-х років. Під час одного з аналізів 23 фрагменти п’єси визначили як написані Шекспіром, а дев’ять уривків пов’язали з Марло.
Дослідники вивчали не лише окремі репліки, а й характерні мовні особливості авторів та частоту вживання певних слів. Зокрема, слово martial, яке можна перекласти як «войовничий» або «військовий», часто трапляється у творах Марло, але є нетиповим для інших драматургів. Такі мовні маркери допомогли визначити, які частини п’єси могли належати кожному з авторів. Водночас деякі фрагменти, пов’язані із Шекспіром, можуть частково збігатися з уривками, написаними не ним.
Результати доповнюють попередні дослідження творчості драматургів. У 2016 році науковці дійшли висновку, що Марло був співавтором трьох п’єс Шекспіра з циклу «Генріх VI». Нове дослідження «Едуарда III» вказує на те, що їхня творча співпраця могла тривати довше. За словами одного з дослідників, «їхня співпраця над п’єсою “Едуард III” у 1592 році свідчить про більш тривалі творчі взаємини в період, коли їм обом було приблизно 25–30 років».
Крістофер Марло помер у 1593 році у віці 29 років після сутички, що сталася в одному з будинків. Шекспіра та Марло традиційно сприймали як літературних суперників: вони народилися з різницею лише в кілька тижнів і заявили про себе в одному театральному середовищі наприкінці XVI століття. Однак нові результати вказують на складніші взаємини між драматургами.
«Ми звикли вважати Марло та Шекспіра суперниками – двома видатними авторами, які народилися з різницею лише в кілька тижнів і заявили про себе в одному театральному середовищі наприкінці 1580-х – на початку 1590-х років. Однак тепер ми знаємо, що їхні взаємини були набагато складнішими. Вони були не просто суперниками чи авторами, які впливали один на одного», — зазначив дослідник.