Випадкова знахідка біля Великої піраміди Гізи відкрила багату усипальницю цариці, але не дала відповіді на головне запитання: де поховали її тіло.
На початку 1925 року фотограф експедиції Мохаммедані Ібрагім помітив під шаром вапняку сліди давньої споруди, коли встановлював штатив біля піраміди. Археологи під керівництвом Алана Роу розчистили дванадцять сходинок, що вели до засипаної камінням шахти.
На глибині семи з половиною метрів знайшли нішу з жертовними дарами: черепом і кістками бика в очеретяному килимку та двома глеками для вина. Шахта тягнулася далі, і майже на глибині двадцяти семи з половиною метрів відкрився вхід до підземної камери. Науковці вперше зазирнули туди 8 березня 1925 року. Це була усипальниця Хетеферес I, матері фараона Хуфу, будівельника Великої піраміди.
Дерев’яні предмети повністю розпалися, але підлогу вкривав суцільний шар золотих пластин, якими їх колись облицьовували. Керівник експедиції Джордж Райснер наказав запечатати кімнату до свого прибуття, тож роботи відновилися лише в січні 1926 року. Протягом 321 робочого дня команда під керівництвом Доуса Данхема описувала кожен фрагмент: дослідники склали понад 1 700 сторінок нотаток і зробили більше тисячі фотографій.
Ці матеріали дали змогу реставраторам відтворити позолочене ліжко, крісла, каркас балдахіна та переносне крісло з ієрогліфами, що прославляли матір царя Верхнього і Нижнього Єгипту. Серед знахідок була також скринька з двадцятьма срібними браслетами у формі метеликів, прикрашеними сердоліком, лазуритом і бірюзою.
Та найбільшу загадку виявили пізніше. 3 березня 1927 року в присутності гостей і чиновників Райснер підняв кришку алебастрового саркофага. Усередині не було тіла. Художник Джозеф Ліндон Сміт вигукнув від здивування.
Згодом у заштукатуреній ніші знайшли запечатану канопу з рідиною та залишками тканин у трьох із чотирьох відділень. На краях саркофага помітили сліди металевого інструменту. Райснер припустив, що первісну гробницю в Дахшурі пограбували, а чиновники, приховуючи це від Хуфу, перепоховали біля піраміди порожній саркофаг. Інший дослідник, Марк Ленер, вважав, що поховання було поспішним, а мумію згодом перенесли в інше місце.
Майже через століття зникнення цариці залишається нерозгаданим. Відновлені меблі, скринька з браслетами, саркофаг і канопи нині зберігаються у Великому Єгипетському музеї поблизу Гізи. Вони нагадують, що навіть багата й ретельно задокументована гробниця не завжди розкриває, де спочиває її власниця.