Історії гемостатичних бинтів «Кровоспас» і хімічної компанії «Єнамін» перетинаються через благодійний фонд, корпоративні зв’язки та фінансування. Водночас щодо обох напрямів лунають серйозні претензії: виробництво бинтів описують як нелегальне, а постачання продукції «Єнамін» до Росії — як таке, що відбувається через треті країни. Ці твердження потребують чіткого розмежування між даними реєстрів і повідомленнями розслідувань.
На початку 2026 року на українських маркетплейсах з’явився гемостатик BloodSaver із позначкою «колишній Кровоспас». Дані публічних реєстрів і повідомлення в медіа пов’язують його з виробництвом бинтів «Кровоспас» в Обухові, благодійним фондом «Єнамін» і компанією «Єнамін».
У березні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення та призупинення перевірок контролюючими органами на час воєнного стану, хімік Ігор Цурупа організував в Обухові виробництво гемостатичних бинтів «Кровоспас». За повідомленнями розслідувань, вироби виготовляли без належного контролю стерильності й продавали волонтерам за схемою «товар в обмін на донат» за заздалегідь визначеною ціною. Такі бинти застосовують безпосередньо на відкритих ранах.
Фонд Притули, «Крила Перемоги» та інші фонди відмовилися від закупівель. У 2023 році, за наведеними даними, не вдалися спроби організаторів просунути мільйон одиниць продукції на закупівлі Міністерства оборони. Національна поліція відкрила кримінальне провадження щодо підпільного виробництва.
Попри це, благодійний фонд «Єнамін», як стверджується в матеріалах розслідувань, систематично співпрацював із Цурупою та закуповував бинти. У дописах про збір коштів, зокрема у 2023 році, Цурупа вказував для пожертв рахунок БО «БФ «Єнамін» (код ЄДРПОУ 43520050), а також власну картку в ПриватБанку та PayPal.
15 лютого 2026 року Цурупа повідомив у Facebook, що від початку проєкту виготовили понад 3 мільйони упаковок бинтів і серветок «Кровоспас» — поза законодавчим полем, без сплати податків і контролю якості. У лютому організатори оголосили про закриття проєкту, а за кілька днів представили BloodSaver. Виробником назвали ТОВ «Тактиспас», засноване Цурупою в червні 2022 року.
Відкриті реєстри вказують, що 1 липня 2025 року, приблизно за сім місяців до появи нового бренду, серед власників ТОВ «Тактиспас» з’явилися благодійний фонд «Єнамін» і Людмила Бабіченко. Частка Цурупи скоротилася зі 100% до 51%, а фонд отримав 49%.
Бабіченко, згідно з реєстрами, є засновницею та кінцевою бенефіціарною власницею ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ЄНАМІН». Компанія і благодійний фонд зареєстровані за однією адресою в Києві — на вулиці Черчилля Вінстона, 78. Директор фонду Андрій Толмачов публічно представляється як CEO і засновник компанії «Єнамін».
Після появи цієї інформації «Єнамін» заперечила, що інвестувала в «Тактиспас», і заявила, що частка належить фонду. Фонд є окремою юридичною особою. Водночас спільна адреса, пов’язані керівники та власниця є обставинами, які дають підстави ставити питання про характер зв’язків між структурами.
Згідно з реєстрами, основний вид діяльності фонду — надання іншої соціальної допомоги. За даними, наведеними в розслідуваннях, активи «Тактиспасу» за рік зросли приблизно з 2 мільйонів до майже 25 мільйонів. Цурупа зберіг контрольний пакет у компанії та залишився публічним обличчям проєкту.
Окремі розслідування стосуються діяльності «Єнамін» у Росії. До повномасштабного вторгнення співробітники компанії, за цими повідомленнями, проводили спільні наукові дослідження з російськими науковцями та брали участь у спільних конференціях. Зокрема, у 2019 році вони досліджували тему разом із Санкт-Петербурзьким державним університетом у межах проєкту, профінансованого мегагрантом уряду РФ.
За даними розслідувань, латвійська структура SIA ENAMINE відвантажувала продукцію російським покупцям, серед яких була петербурзька BIOCAD — постачальник ліків за державними, зокрема оборонними, програмами РФ. Одна з партій продукції «Єнамін» надійшла до Росії для BIOCAD 17 лютого 2022 року, за тиждень до повномасштабного вторгнення. У червні 2022 року BIOCAD подав патентну заявку, в якій базовим блоком ключової молекули, за цими даними, стала речовина з каталогу Enamine.
Після вторгнення, як повідомляють розслідування, продукція компанії продовжила потрапляти до Росії через Індію та Китай. У Китаї з 2024 року її, за наведеними даними, розмитнює і продає партнер «Єнамін» — шанхайська компанія Genez. На спільному сайті способи ввезення пояснюються «геополітичними причинами». Після митного оформлення в Шанхаї українське походження продукції, як стверджується, юридично зникає, і до Росії вона може надходити як китайський реагент. Серед клієнтів Genez називають Mabwell, яка налагоджує виробництво ліків у Росії.
Ще один канал пов’язаний із міжнародним маркетплейсом Chemspace, заснованим «Єнамін» у Ризі. На платформі представлені понад 180 постачальників. За митними даними, на які посилаються розслідування, частина з них постачає продукцію до Росії або співпрацює з російськими компаніями. Зокрема, китайська LEAP CHEM постачає продукцію «Русмедторгу», внесеному Мінфіном США до санкційного списку через роботу на оборонний сектор РФ. ELK Wuhan, за цими даними, постачає продукцію «Пущинським лабораторіям», що обслуговують криміналістичні лабораторії МВС Росії. Китайська Angene постачала продукцію «Медстандарту» з мережі «Хіммед»; Мінфін США пов’язує цю мережу з програмами хімічної та біологічної зброї і спеціальними лабораторіями ФСБ, причетними до отруєння Олексія Навального.
У матеріалах розслідувань також зазначається, що петербурзька BioUnity і в 2026 році вказує «Єнамін» серед своїх постачальників, а російськомовні агрегатори представляють компанію як актуальне джерело сполук. Працівники «Єнамін», за цими повідомленнями, продовжують виступати на міжнародних конференціях поруч із російськими науковцями.
Таким чином, зв’язок фонду «Єнамін» із «Кровоспасом» простежується від закупівель і зборів коштів до частки в ТОВ «Тактиспас», що випускає BloodSaver. Водночас твердження про постачання продукції «Єнамін» до Росії через треті країни ґрунтуються на даних розслідувань, а не лише на корпоративних реєстрах.
Для фармацевтичного ринку ключовими є контроль якості продукції та дотримання санкційних вимог. За повідомленнями розслідувань, бинти «Кровоспас» виготовляли без належного контролю стерильності, а окремі ланцюги постачання хімічної продукції ведуть до компаній, пов’язаних із російським ринком та суб’єктами під санкціями США. Ці обставини можуть стати предметом перевірки для партнерів, які оцінюють якість продукції, її кінцеве призначення та дотримання стандартів.