Люди можуть оцінювати тривалість життя, але часто помиляються

Люди можуть оцінювати тривалість життя, але часто помиляються

Люди можуть досить точно інтуїтивно оцінювати, скільки років їм залишилося жити, однак у більшості випадків недооцінюють власну тривалість життя. Такого висновку дійшли науковці після майже 30 років спостережень за тисячами літніх людей.

Для дослідження використали дані японського довготривалого спостереження за понад 2 тисячами людей віком від 60 років. На початку учасників попросили назвати вік, до якого вони очікують дожити. Їхні відповіді порівняли з подальшими реальними даними: протягом наступних 28 років померли понад 1,5 тисячі респондентів.

Вчені виявили статистичний зв’язок між прогнозами людей і фактичною тривалістю їхнього життя. Ті, хто спочатку називав старший вік, у середньому жили довше. Ця закономірність зберігалася навіть після врахування віку, статі, стану здоров’я та соціального статусу учасників.

Водночас більшість респондентів виявилася надто песимістичною щодо власного майбутнього. Близько 59% людей прожили до віку, який самі визначили у своїх прогнозах, або перевищили його. При цьому статистична модель показала: кожен додатковий рік у прогнозі відповідав лише 0,12 року фактичного виживання.

Цей зв’язок не означає, що люди здатні буквально передбачити дату власної смерті. Дослідники не знайшли підтвердження тому, що позитивне мислення чи оптимізм самі по собі здатні продовжити життя. Під час оцінки майбутнього люди можуть підсвідомо враховувати власний фізичний стан, спадковість, спосіб життя та хронічні захворювання.

Часто учасники називали орієнтиром 80 років, однак для людей, які вже досягли 60-річного віку, така оцінка не обов’язково відповідає їхній подальшій тривалості життя.

Помилки у прогнозах можуть впливати і на фінансове планування старості. Автори дослідження наголосили, що недооцінка очікуваної тривалості життя може призвести до недостатніх пенсійних фондів, а переоцінка — стати причиною непотрібних заощаджень чи навіть бідності.

Водночас дослідження мало обмеження: учасників опитували лише один раз, тому вчені не могли простежити, як із роками змінювалися їхні очікування через нові обставини.

Odporúčané