У геометрії Великої піраміди в Гізі незалежний дослідник Сефі Леві вбачає числовий «код», пов’язаний із часом, Місяцем і рухом планет. За його гіпотезою, споруда могла бути не лише усипальницею, а й кам’яним носієм астрономічних та математичних знань.
Велика піраміда понад чотири тисячі років залишається однією з найбільших загадок давнього світу. Леві проаналізував її висоту, довжину основи та кут нахилу граней, використовуючи дроби, характерні для давньоєгипетської математики. Отримані значення виявилися близькими до окремих астрономічних показників.
Зокрема, одне з обчислень дає 27,5 — число, яке майже збігається з періодом між проходженнями Місяця через перигей. Інший розрахунок дає рівно 70; дослідник пов’язує це число з періодом, коли Сіріус був невидимий на єгипетському небі.
Окремі пропорції піраміди Леві також зіставляє з циклами Сатурна, Юпітера, Венери та Марса. У геометрії споруди він вбачає числа, близькі до числа Пі та золотого перетину. На його думку, такі співвідношення могли передавати майбутнім поколінням знання про математику, час і рух небесних тіл.
Щоб оцінити випадковість збігів, дослідник провів комп’ютерну симуляцію ста тисяч гіпотетичних пірамід. Лише близько 2,4% моделей показали таку саму або більшу кількість збігів. Леві вважає, що це знижує ймовірність випадкового результату, але незалежного підтвердження теорії наразі немає.
Традиційна єгиптологія продовжує вважати Велику піраміду гробницею фараона Хуфу. На користь цього свідчать саркофаг, поминальний комплекс і розташування споруди на королівському цвинтарі. Водночас жоден давньоєгипетський текст не згадує про астрономічні дані, закодовані в розмірах піраміди, тому гіпотеза Леві залишається поза межами загальноприйнятої науки.
Дослідник пов’язує форму піраміди також із міфом про первісний пагорб Бенбен і можливим спогадом про Око Сахари в сучасній Мавританії як давнішу прабатьківщину. Проте ця частина теорії не має прямих археологічних доказів і залишається спекулятивною.