Після початку повномасштабної війни навколо багатьох українських артистів ширилися чутки про виїзд за кордон. Однак більшість легенд естради залишилися в Україні, облаштувавши життя в різних її куточках. Хтось підтримує аудиторію благодійними концертами, а хтось записує нові пісні просто вдома.
Софія Ротару залишилася у власному будинку в Конча-Заспі під Києвом. Її родина запевнила, що співачка присвячує вільний час домашньому господарству, саду та городу. Артистка особисто доглядає за великим розарієм і плодовими деревами, а сусіди розповідають, що бачать її на щоденних прогулянках мальовничими околицями Конча-Заспи. Попри поважний вік, Ротару регулярно відвідує студію в Києві й, за словами близьких, працює над новим матеріалом.
У передмісті столиці оселився й Павло Зібров. Його садиба розташована в селі Ходосівка. Там артист облаштував куточок для відпочинку із власним ставком, садом і виходом до лісу. У будинку обладнана простора музична студія, де Зібров записує нові пісні та готує концертні програми, а його дружина Марина займається ландшафтним дизайном присадибної території. Сам артист зізнається, що ранкова кава на веранді з видом на ставок стала його улюбленим ритуалом.
Василь Зінкевич уже багато років живе в Києві, однак його творче серце, як і раніше, належить Волині. Співак періодично приїздить до Луцька, який вважає рідним містом, і дає там концерти. Нещодавно артист презентував у Луцьку благодійну програму «Волинь — моя душа». Зібрані кошти він спрямував на підтримку місцевих волонтерських ініціатив та реабілітацію поранених військових. Шанувальники відзначають, що попри 80-річний вік голос співака не втрачає сили й глибини.
Іво Бобул також залишається вірним столиці, де мешкає багато років. Навіть подарувавши власне київське житло молодшому синові, виконавець не змінив прописку й продовжує активно їздити з гастролями містами України. У свої 70 із гаком Бобул дає до десяти концертів на місяць і, за власними словами, не планує збавляти обертів — сцена для нього залишається «найкращими ліками й сенсом життя». Його хіт «Я не такий» досі збирає повні зали, а сам артист жартує, що на пенсію не збирається щонайменше до 100 років.
Тарас Петриненко, автор патріотичного гімну «Україна», обрав для життя спокійну місцевість біля Борисполя, де продовжує писати музику. Разом із дружиною, співачкою Тетяною Горобець, він облаштував невелику домашню студію. Там народжуються нові композиції — від ліричних балад до гострих соціальних пісень. В одному з останніх інтерв’ю Петриненко зізнався, що тиша заміського життя допомагає йому «чути голос народу» й втілювати його в музиці. Околиці Борисполя нагадують артисту про дитинство, проведене в сільській місцевості.
Івану Поповичу довелося змінити звичний побут: його приватний будинок на Київщині зазнав пошкоджень через бойові дії. Через це артист тепер живе на два доми, ділячи час між рідним Закарпаттям і Львовом. Попри труднощі, 75-річний виконавець не втрачає оптимізму й регулярно виступає перед військовими та переселенцями, називаючи ці концерти своєю «особистою місією». На Закарпатті Попович відновив батьківську хату, де приймає гостей народними піснями та власноруч приготованим бограчем.
Вибір залишитися вдома, поруч зі своєю аудиторією та на рідній землі, додає творчій спадщині цих артистів ще більшої цінності в очах шанувальників. За сценою їхнього гучного минулого — звичайне життя в садах, заміських будинках, домашніх студіях і містах, які вони називають рідними.