На Глинському археологічному комплексі на Полтавщині виявили 118 мідних монет післямонгольського часу — пулів. Скарб знайшли учасники 16-ї археологічної експедиції Історико-культурного заповідника «Більськ» під керівництвом провідного наукового співробітника заповідника, археолога, кандидата історичних наук Юрія Пуголовка.
Монети лежали на одному з поселень комплексу, на глибині 30−40 сантиметрів. Як зазначили фахівці, вони компактно містилися в невеликій ямці на вільній від археологічних об’єктів частині розкопу. Ймовірно, їх свідомо залишили в мішечку або іншій органічній тарі, яка не збереглася.
Землю з місця знахідки археологи забрали для лабораторного дослідження. Юрій Пуголовок пояснив:
Ми взяли усю землю з місця знахідки, щоб дослідити її в лабораторних умовах. Сподіваємось, нам удасться виявити додаткові матеріали, які, можливо, проллють світло на те, в чому був схований скарб. Самі ж монети мають дослідити фахівці із золотоординської нумізматики й реставратори. Саме їхня робота допоможе точніше визначити склад металу.
За попередньою версією, пули пролежали в землі з кінця XIV століття — періоду політичної та воєнної нестабільності. Однією з ключових подій того часу стала битва на Ворсклі 12 серпня 1399 року — одна з найбільших битв пізнього Середньовіччя на теренах Східної Європи. У ній зійшлися військо великого князя литовського, руського і жемайтського Вітовта та його союзників і сили Золотої Орди на чолі з ханом Тимур-Кутлугом та еміром Едигеєм. Армія Вітовта тоді була майже цілковито знищена.
Чи був скарб безпосередньо пов’язаний із цими подіями, покажуть подальші дослідження. Особливе значення знахідки полягає в тому, що на Лівобережжі України подібний скарб уперше виявили саме на поселенні. Раніше такі монети знаходили без чіткої прив’язки до археологічної пам’ятки або в матеріалах грабіжницьких розкопок.
Юрій Пуголовок зазначив:
Не так часто мені доводилося знаходити скарби. Принаймні, за останні кілька десятків років знахідки з такою кількістю монет я не пригадую.
Водночас цінність самих монет, за словами археолога, невелика. Мідні пули використовували як розмінні гроші для внутрішнього вжитку. Срібні монети ходили під час міжнародних торгових операцій: за одну срібну монету давали близько 20 мідних пулів. Тому немає підстав однозначно вважати, що скарб належав заможній людині.
Точну дату карбування монет ще мають встановити. Археолог припускає, що їх могли сховати у зв’язку з подіями битви на Ворсклі 1399 року, однак це поки лише версія, на яку вказує також загальний контекст цьогорічних і попередніх досліджень.
Загалом за шістнадцять років розкопок на Глинському комплексі нам удалось дослідити культурний шар другої половини ХІІІ — початку ХV століть. Це часи розвитку Київської Русі після її завоювання Золотою Ордою — великою кочовою державою, що існувала з 1240-х по 1502 рік у степах Східної Європи, Центральної Азії та Західного Сибіру. Вона виникла після монгольських завоювань і первинно була частиною єдиної Монгольської імперії, проте згодом стала повністю самостійною.
Ми виявили тут багато закритих комплексів, які можна реконструювати: житла, кузню, господарські споруди. У будівлях знаходили людські кістяки, зокрема жіночі й дитячі. Три роки тому розкопали кістяк жінки, яка загинула, вочевидь, у власній оселі, захищаючись, можливо, від непроханих войовничих гостей. На це вказував залізний ніж у її руці.
Історичні джерела згадують давнє середньовічне місто Глинськ, або Глинеск, XV−XVI століть. Воно було одним із центрів володінь князів Глинських. Нині ця територія входить до Опішнянської територіальної громади Полтавського району, неподалік відомого Більського городища на Котелевщині.
Археологічні дослідження свідчать, що у післяординський період тут жили майстри й землероби, а також місцева еліта. На це вказують уламки високоякісної імпортної кераміки, яку могли завозити з території нинішнього Криму, узбережжя Азову та колишньої Римської імперії, зокрема Візантії. У керамічних амфорах, імовірно, перевозили й зберігали вино. Поселення знаходилося на перехресті торгових шляхів.
За роки розкопок на поселенні знайшли чавунні казани, вироби з кісток і жіночі прикраси, що тяжіють до степових старожитностей. У 2024 році археологи дослідили напівзруйнований могильний курган із похованням доби раннього середньовіччя, нетиповим для тогочасних місцевих мешканців. Останки людини лежали головою на захід; біля стегна знаходився залізний ніж, а біля стопи — поясне кільце та срібний саманідський дирхам першої половини X століття.
Ця монета належить до періоду правління династії Саманідів, яка існувала у 819−999 роках у Центральній Азії. Саманідські монети широко використовували в торгівлі й вони мали значний вплив на економіку тогочасних держав. Де саме було викарбувано дирхам — у Бухарі чи Самарканді — ще належить встановити. Для Поворскля це рідкісна знахідка: за словами Юрія Пуголовка, у Середньому Подніпров’ї відомо близько 30 таких монет.
Під час насипання кургану сучасники небіжчика використали ґрунт із поселення скіфської доби, яке розташовувалося поруч.
Це поховання, а також знайдена в ньому монета свідчать про те, що місцеві спільноти були включені у далекотранспортну торгівлю вздовж торгового шляху «Із варяг у булгари» — поширена в історіографії назва північного відрізка Волзького, або Балтійсько-Каспійського, торгового шляху, який у VIII−X століттях зв’язував землі варягів — Скандинавію — із Волзькою Булгарією. Можливо, це був представник так званих русів.
Під час попередніх розкопок на поселенні були знайдені також жіночі прикраси: перстні та браслети, що є прямими аналогами болгарських та литовських. Це вказує на тісну взаємодію місцевого населення з населенням інших територій.
Археологічні дослідження спростовують уявлення про те, що нинішні українські території у післяординський час пустували. Знахідки свідчать: життя тут тривало, а поселення було пов’язане з торгівлею та культурними контактами. Окрім скарбу, археологи виявляють матеріали центральноєвропейського походження XIV століття.
Дослідження окремих ділянок поселення тривають. Виявлені артефакти фахівці Історико-культурного заповідника «Більськ» вивчатимуть детальніше.