Європейським країнам поки бракує військової та суспільної готовності до тривалої війни з Росією. У першій щорічній доповіді ЄС про оборонну готовність наголошується: через погіршення безпекової ситуації та загрозу російської агресії Європі потрібно значно пришвидшити підготовку.
Щоб досягти оборонної готовності до 2030 року, Європі слід діяти «рішучіше та значно швидше, ніж зараз». У ЄС відзначають прогрес у збільшенні оборонних витрат, розвитку військових спроможностей і підготовці промисловості. Цьому, зокрема, сприяло поглиблення партнерства з Україною.
Та нинішніх темпів недостатньо. «Однак поточна динаміка та зростання інвестицій поки що не трансформуються у сили, що мають достатню мобільність, стійкість та оперативну сумісність», – зазначається у звіті. Критичні прогалини в оборонному потенціалі зберігаються: навіть безпрецедентні досягнення поки не дають підстав говорити про достатній рівень готовності.
Водночас європейські спецслужби повідомляють про ознаки підготовки Росії до активніших дій у Європі. Очільник латвійської Служби державної безпеки Нормундс Межвієтс заявив, що наразі його відомство не бачить ознак неминучого нападу Росії.
Він підтвердив наявність сигналів про підготовку Москви до рішучіших дій. Поки що незрозуміло, чи свідчать вони про конкретні плани, чи Росія намагається створити атмосферу страху та невизначеності.
В Естонії також закликають не панікувати через повідомлення про можливу російську атаку. Міністр закордонних справ країни Йонатан Всевіов заявив, що в разі реальної загрози влада безпосередньо повідомить про це населення.
Окреме занепокоєння європейських спецслужб викликає активізація російських диверсій. Керівник шведської військової розвідки та служби безпеки Томас Нільссон попередив, що найближчими місяцями такі операції можуть стати масштабнішими. Серед можливих цілей він назвав послаблення підтримки України, створення розбіжностей у НАТО та залякування європейців.
За словами Нільссона, змінюється і характер диверсій. Якщо раніше вони часто мали випадковий характер і були спрямовані переважно на поширення паніки, то тепер дедалі частіше цілями стають пов’язана з допомогою Україні інфраструктура, зокрема залізнична та інша логістика, а також оборонні підприємства.
Нільссон також згадав інцидент з озброєним безпілотником в аеропорту Лейпцига, який німецька влада пов’язує з російською розвідкою. На його думку, атаки, здатні призвести до жертв або пошкодження критичної інфраструктури, можуть стати новим етапом російської кампанії в Європі.
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв у парламенті, що польська розвідка оцінює можливість російських ударів безпілотниками або ракетами по території НАТО. Москва може спробувати перевірити готовність Альянсу та можливість застосування статті 5 Вашингтонського договору.
Водночас європейські спецслужби застерігають від надмірної паніки. Вони вказують, що Росія може використовувати страх як інструмент тиску на суспільства та намагатися змусити європейців сумніватися в подальшій підтримці України.
Також повідомлялося про підготовку Росією атак ще на три європейські країни. Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявляв про можливі наслідки ударів по російській території.
«Підкреслю, що у нас немає жодних інтересів займатися цим, але якщо Європа, яка щодня говорить про підготовку до війни проти Росії, нападе на Російську Федерацію, це буде вже зовсім інша війна, і вона буде дуже короткою», – сказав Лавров.