Щоб рис після варіння не перетворився на кашу, важливо звернути увагу на форму зерна й напис на упаковці. Для розсипчастого гарніру, плову чи різотто зазвичай обирають довгозернистий непропарений рис; короткі круглі зерна сильніше злипаються.
Круглозернистий рис підходить для страв, де потрібна щільна, клейка структура, наприклад каші, запіканки чи суші. Довгозернистий непропарений після варіння залишається м’яким, але не клейким. Як зазначається в кулінарній пораді, для нього важливо дотримуватися пропорцій: не більше двох склянок води на одну склянку рису. Можна спробувати й пропарений варіант, однак деякі господині незадоволені результатом: зерна можуть розваритися або злипнутися.
Щоб гарнір вийшов розсипчастим, зерна перед приготуванням кілька разів промивають, аби змити зайвий крохмаль і дрібне сміття. Потім рис заливають приблизно двома склянками води або так, щоб вона вкривала його приблизно на одну фалангу пальця.
Рис варять на середньому вогні й не помішують: від тертя зерна можуть злипнутися. Коли вода зникне з поверхні й залишиться всередині рису, каструлю накривають кришкою та ставлять на мінімальний вогонь на 11 хвилин. Після цього плиту вимикають, але кришку не знімають.
Сіль, перець, спеції чи рисовий оцет можна додати за бажанням. Та найважливіше для розсипчастої текстури — правильно обрати довгозернистий рис, промити його, не помішувати під час варіння й дати настоятися під кришкою.