Під час балістичної атаки на Київ і Харків 12 жовтня вибухи пролунали раніше, ніж оголосили повітряну тривогу. Керівник навчального департаменту Dronarium Academy Дмитро Следюк пояснив, чому сигнал може затриматися навіть після виявлення запуску ракети.
За словами експерта, оголошення тривоги проходить кілька етапів: спершу потрібно виявити запуск ракети, потім проаналізувати її траєкторію. Після цього інформацію передають до центрів ухвалення рішень, де визначають, чи оголошувати повітряну тривогу.
«Коли ракета тільки почала політ, ще незрозуміло, куди вона летить. Далі відстежується її траєкторія, далі інформація передається, умовно кажучи, в центри прийняття рішень, і там вже вирішують, треба чи не треба оголошувати тривогу», — пояснив Следюк.
Додаткову небезпеку створює короткий час підльоту балістичних ракет. За словами Следюка, для ракет, запущених із Брянської області, він настільки малий, що сирена може пролунати під час вибухів або навіть після них. Навіть якби тривогу оголосили вчасно, у киян, за його оцінкою, могло б залишитися лише кілька хвилин, щоб дістатися коридору.
Следюк також звернув увагу на людський чинник: рішення про оголошення тривоги ухвалює людина, а сигнал означає зупинку певних процесів у країні. Постійно оголошувати тривогу за будь-якої потенційної загрози, пояснив він, теж неможливо.
Окремо експерт прокоментував повідомлення про можливе призупинення США передачі розвідданих Україні. Він наголосив, що деталі співпраці з партнерами публічно невідомі, тому робити остаточні висновки щодо причин затримки складно.
Україна не має власних розвідувальних супутників і літаків дальнього радіолокаційного виявлення, нагадав Следюк. Водночас певні технології є в європейських партнерів. На його думку, втрата доступу до розвідданих ускладнила б роботу української розвідки, але не обов’язково призвела б до повного краху системи.