Погашення боргу не завжди автоматично знімає арешт із квартири, будинку чи земельної ділянки. Через чинне обмеження власник може зіткнутися з труднощами під час продажу, дарування чи іншого розпорядження майном. Навіть після завершення виконавчого провадження іноді потрібно окремо звертатися до виконавця або суду.
Причиною може бути несплачений виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, інші невиконані зобов’язання або нестача документів. А у старих справах запис про арешт може залишатися в державному реєстрі, хоча саме провадження вже закрито.
Так сталося з власницею будинку та земельної ділянки. У 2025 році вона сплатила понад 21 тисячу гривень на погашення боргу перед банком, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, але арешт не зняли. Виконавча служба відмовила, оскільки матеріали провадження, відкритого ще у 2010 році, знищили після завершення строку зберігання. За допомогою системи безоплатної правової допомоги жінка звернулася до суду, який скасував арешт.
Щоб з’ясувати, як діяти, власнику насамперед потрібно встановити, хто наклав арешт, на підставі якого документа та чи завершене виконавче провадження. Для цього можна звернутися до державного або приватного виконавця, який веде чи вів справу, а також перевірити відомості про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Якщо заборгованість погашена, варто зібрати документи, що це підтверджують. Можуть знадобитися:
- квитанції або банківські виписки про сплату боргу;
- довідка кредитора про відсутність заборгованості;
- документи про сплату виконавчого збору та судових витрат;
- постанова про завершення виконавчого провадження, якщо її було винесено;
- інформація про арешт і документ, на підставі якого його накладено.
За статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт знімається за наявності передбачених законом підстав. Серед них — повне погашення вимог стягувачів і необхідних витрат, а також набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту. Якщо законні підстави є, виконавець оформлює відповідну постанову та вживає заходів для припинення обтяження. Після цього слід перевірити, чи оновилися відомості в державному реєстрі.
Якщо борг погашений, а обмеження залишається, власник може подати виконавцю письмову заяву та додати підтвердження оплати. У заяві варто попросити пояснити, чому арешт не знято, і повідомити, які документи для цього потрібні.
Якщо виконавець не реагує або безпідставно відмовляє, його рішення, дії чи бездіяльність можна оскаржити керівнику відповідного органу державної виконавчої служби або в суді. Дії приватного виконавця також оскаржують у встановленому законом порядку.
Коли матеріали старого провадження знищені й отримати постанову про зняття арешту неможливо, власнику може знадобитися позов до суду. До нього додають докази погашення боргу, документи на нерухомість, відомості з реєстру та відповіді виконавчої служби.
Арешт не знімається автоматично в усіх випадках: порядок залежить від підстав накладення обмеження та органу, який його застосував. Якщо арешт пов’язаний із виконавчим провадженням, діють за законом про виконавче провадження. Якщо суд встановив обмеження як захід забезпечення позову, може знадобитися окреме судове рішення.
Зміни щодо цифровізації виконавчого провадження, які набули чинності 23 жовтня 2026 року, передбачають автоматизацію окремих процедур. Однак механізми зняття арешту з коштів та електронних грошей не означають автоматичного припинення всіх обтяжень нерухомості.
Ольга Сумська показала, що приклала до кісточки, щоб встати з візка! Це звичайний...