Власник паю отримує орендну плату за користування землею, але її реальна вартість залежить від умов договору. Фіксована сума в гривнях з часом може втрачати купівельну спроможність через інфляцію.
На вебінарі Всеукраїнського конгресу фермерів адвокат Олексій Дегтяренко радив прив’язувати плату за пай до нормативної грошової оцінки (НГО) ділянки, а не встановлювати її лише як незмінну суму в гривнях. Якщо орендну плату визначено у відсотках від НГО, виплати змінюються разом з актуальною оцінкою землі.
Юристи також радять передбачити в договорі індексацію орендної плати. Це особливо важливо для довгострокових угод на 5–10 років — такий строк зазвичай встановлюють для оренди паїв. Без механізму індексації купівельна спроможність отриманих коштів може щороку знижуватися.
Власник паю може обрати грошову, натуральну форму оплати — наприклад, зерно чи продукти — або відробіток послугами. Обрану форму потрібно письмово зафіксувати в договорі. Якщо цього не зробити, умови можуть тлумачитися неоднозначно, що, за словами адвоката, може бути невигідним для орендодавця.
У договорі варто чітко визначити відсоток від НГО, передбачити щорічну індексацію, зазначити форму оплати та встановити точні строки розрахунків. За прострочення орендодавець може вимагати неустойку, а також звернутися до суду щодо розірвання угоди.
Поєднання плати у відсотках від НГО, індексації та чітких строків виплати допомагає захистити дохід власника паю від знецінення й затримок.
