Українська далекобійна зброя, за наведеними даними, може вражати цілі на відстані до 3 000 кілометрів. Це руйнує ілюзію безпеки й приносить воєнні реалії до центральних регіонів Росії.
Бойові дії, які Кремль сподівався залишити за межами країни, дедалі частіше відчувають на собі її жителі. У російській глибинці сигнали тривоги, вибухи під час роботи протиповітряної оборони та пожежі на промислових підприємствах, як описується в матеріалі, стали частиною повсякдення.
Показовий випадок стався в Кірові, за 800 кілометрів на північний схід від Москви: житлові квартали здригнулися від потужного влучання по заводу «Авітек», який виробляє ракетне й авіаційне спорядження. Такі інциденти вже не обмежуються прикордонними районами.
Під потенційною загрозою опинилася майже половина території Росії. Щотижневі наслідки ударів змушують цивільних відчувати на собі ціну політики керівництва країни.
Окрім загрози з повітря, Росія зіткнулася з людськими втратами, яких, за наведеними даними, не фіксували з часів Другої світової війни. Конфіденційна статистика оцінює кількість загиблих на фронті приблизно у 400 тисяч громадян. Ці втрати стали тяжким ударом по демографії. Водночас тягар війни відчувають і цивільні: зростають комунальні тарифи й податки, регулярно перебоїть зв’язок.
Навіть жителі Московської області скаржаться на безсонні ночі під звуки стрілянини протиповітряної оборони, деренчання шибок і спалахи палаючих уламків над міськими стадіонами. Москва й Воронеж і далі намагаються зберігати зовнішню безтурботність: ресторани та театри переповнені. Але відчуття безпеки в російському суспільстві стрімко слабшає.