У Радянському Союзі ідеологічна система намагалася витіснити традиційні імена й замінити їх на «радянські». Замість звичних Іванів, Марій чи Василів батьків змушували давати дітям імена-абревіатури, складені з партійних гасел, прізвищ вождів і назв промислових процесів.
Більшість таких імен сьогодні викликають подив або сміх, але в перші десятиліття існування СРСР з ними жили реальні люди. Абсурдні конструкції могли обернутися проблемами, особливо коли політична ситуація різко змінювалася.
Одним із найвідоміших таких імен стала Даздраперма — скорочення від «да здравствует Первое мая». Кукуцаполь з’явився вже за часів Хрущова й означав «кукурудза — цариця полів». Серед відносно «успішних» варіантів були Владлен і Владлена — скорочення від «Владимир Ленин», які прижилися на десятиліття.
Складнішими були Лоріерикс — «Ленин, октябрьская революция, индустриализация, электрификация, радиофикация и социализм» — і Варлен, тобто «великая армия Ленина». Особливо небезпечним стало ім’я Троледбухина, утворене від прізвищ Троцького, Леніна, Бухарина і Зинов’єва. Коли частину цих діячів оголосили «ворогами народу», носіям імені довелося терміново змінювати документи під загрозою репресій.
Інша група імен була пов’язана з промисловістю та технікою. Під час колективізації, особливо в селах, дітей називали Трактор, Дизель чи Електрифікація. Домна, попри давньогрецьке походження, у радянській пропаганді асоціювалася з доменною піччю. Ім’я Авіахім з’явилося на честь військово-патріотичної організації.
Серед географічних і «наукових» варіантів були Радій, Гелій, Гімалай і Ніва. Жіночі імена також набували ідеологічного забарвлення: Нінель — це «Ленин», прочитане навпаки, а Сталіна й Леніна були прямими похідними від псевдонімів диктаторів. Ідея, Іскра та П’ятилітка перетворювали ідеологічні поняття на власні імена. Гертруду в радянському трактуванні розшифровували як «Героиня труда».