Суперечки про те, чи мають батьки виховувати дітей ніжно або суворо, тривають десятиліттями. Науковці дослідили, як стиль виховання пов’язаний із роботою дитячого мозку та здатністю відчувати позитивні емоції.
За результатами дослідження, теплі стосунки з батьками, похвала й емоційна близькість допомагають формувати здатність переживати радість. Суворість, крики та покарання, навпаки, можуть її пригнічувати.
Коли дитина зростає в атмосфері прийняття, її мозок активно формує нейронні зв’язки, пов’язані з відчуттям щастя й задоволення. Постійний страх покарання може тримати мозок у стані тривоги, залишаючи менше можливостей для позитивних емоцій.
За висновками вчених, суворе виховання може зробити дитину слухняною, але водночас позначитися на її здатності щиро радіти. У дорослому віці такі люди, як зазначається, частіше стикаються з емоційною відстороненістю, тривожністю та труднощами із задоволенням від життя.
Ніжність не означає вседозволеність. Психологи наголошують на важливості правил і меж, які пояснюють без залякування. Дитині важливо знати, що її люблять безумовно, навіть коли вона помиляється.
Серед практичних кроків — частіше хвалити за конкретні вчинки, обіймати дитину й говорити про почуття, пояснювати замість карати. Батьки також можуть показувати приклад: радіти дрібницям і не соромитися позитивних емоцій.