На тлі затяжної війни проти України Володимир Путін стає дедалі більш «безрозсудним, небезпечним і схильним до ризику», а Москва намагається поглибити розбіжності між країнами НАТО. Про це заявив заступник верховного головнокомандувача сил НАТО в Європі, головний маршал авіації сер Джон Стрінгер.
За його словами, країни Альянсу мають зважати на високий рівень напруженості й водночас діяти максимально обережно: Москва може намагатися спровокувати НАТО на надмірну реакцію.
Стрінгер також зазначив, що межа між випадковими та навмисними інцидентами стає дедалі менш очевидною. Йдеться, зокрема, про випадки, коли російські безпілотники опиняються в повітряному просторі країн НАТО. Це може бути наслідком відхилення дронів від заданого маршруту чи впливу засобів радіоелектронної боротьби, але не виключені й навмисні дії. Водночас сам факт можливого посилення таких дій, наголосив він, ще не свідчить, що Москва вже ухвалила відповідне рішення.
Попри збільшення кількості небезпечних інцидентів у Європі, деякі західні посадовці вважають пряме військове зіткнення Росії з НАТО малоймовірним. Представник Міністерства оборони Великої Британії заявив, що Лондон наразі не вважає, ніби Путін прагне безпосередньої конфронтації з Альянсом.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс також звернув увагу на відсутність ознак масштабного нарощування російської військової присутності поблизу кордонів країн Балтії.
«Україна воює. росія поглинена Україною. Ми не спостерігаємо нарощування військової присутності біля наших кордонів», — сказав він.
Посол США в НАТО Метью Вітакер висловив думку, що російське керівництво не прагне прямого конфлікту з Альянсом. За його словами, деякі випадки проникнення російських безпілотників у повітряний простір Румунії та Польщі могли бути ненавмисними. Водночас більш серйозною загрозою Вітакер назвав гібридні дії, зокрема диверсії.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну європейські держави неодноразово стикалися з появою російських безпілотників і ракет, а також із підозрілими диверсійними операціями. Інтерактивна карта таких випадків демонструє їх зростання: у березні 2025 року було зафіксовано 59 інцидентів, а згодом їхня кількість перевищила 210. До переліку входять випадки вандалізму, пропагандистські та інформаційні операції, підпали, диверсії й кібератаки.
Серед останніх випадків — інцидент в аеропорту Лейпцига, де правоохоронці запідозрили російський слід. Неподалік українського літака з авіаційним пальним виявили безпілотник із вибухівкою. Британські посадовці також повідомляли про викриття плану диверсії на підприємстві з виробництва безпілотників неподалік Лондона.
Щодо деяких інших інцидентів публічних звинувачень на адресу Росії не висували. Зокрема, йдеться про пожежу на оборонному підприємстві в Естонії та вибух на складі боєприпасів у Болгарії.
Стрінгер заявив, що Путін може використовувати різні способи, аби поглибити розбіжності між країнами НАТО. За його словами, це відбувається на тлі того, що війна проти України розвивається не відповідно до початкових планів Москви.
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал також вважає, що Росія намагається перевіряти готовність країн Альянсу за допомогою прихованих атак, причетність до яких складно однозначно довести. Водночас він назвав малоймовірним масштабний звичайний військовий напад Росії на Європу найближчим часом. За його словами, Москва наразі зосереджена на війні проти України та має враховувати можливу відповідь НАТО.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Москва усвідомлює тісний зв’язок між США та європейськими союзниками й розуміє: будь-яка серйозна атака може спричинити жорстку відповідь Альянсу. За оцінкою Міхала, високий рівень ворожої активності з боку Росії може зберігатися, доки Москва не перегляне свої воєнні цілі.
Раніше колишній депутат Європарламенту та ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що для Володимира Путіна поразка у війні проти України може означати втрату влади і навіть життя.