Росія методично атакує київські мости, намагаючись перерізати сполучення між правим і лівим берегами столиці. Успіх таких ударів може обернутися для міста багатокілометровими заторами, збоями в роботі громадського транспорту та фактичною зупинкою руху через Дніпро.
Вранці 2 жовтня після чергової атаки в столиці повністю перекрили Південний міст — рух зупинили в обох напрямках. За даними міської влади, лише за одну добу цей об’єкт атакували вже вчетверте. Одночасно повністю обмежили рух мостом Патона, а мостом «Метро» транспорт пропускали частково — по одній смузі з лівого берега на правий.
Через перекриття довелося змінювати маршрути частини громадського транспорту. Лівий берег застряг у заторах, а потоки автомобілів перекинулися на інші переправи. Будь-яке додаткове обмеження одразу позначалося на всьому місті. Для дезорганізації життя столиці Росії не обов’язково руйнувати мости, зауважують експерти.
Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко пояснив, що повністю зруйнувати міст набагато складніше, ніж може здатися, особливо якщо атаку ведуть дрони-камікадзе з бойовою частиною близько 90 кг. «Якщо будуть залучені саме дрони-камікадзе з бойовою частиною 90 кг, це буде дуже тривалий процес. Зруйнувати міст дуже складно», — зазначив він.
Натомість, за словами Коваленка, ворогу достатньо пошкодити переправу так, щоб рух нею став небезпечним. Тоді міст не зносять, а визнають аварійним і закривають. Виникає замкнене коло: об’єкт ремонтують, відкривають — і російські війська знову завдають удару, іноді навіть під час відновлювальних робіт.
Військовий експерт Дмитро Снєгірьов наголошує, що йдеться не лише про окремий район столиці, а про порушення цивільної та військової логістики. Дніпро ділить Київ на дві великі частини, які щодня залежать одна від одної: люди їздять на роботу, курсує громадський транспорт, перевозяться вантажі. Мости мають надзвичайно важливе значення для сполучення між правобережною та лівобережною частинами країни.
Окрема небезпека виникає, коли після атаки мости перекривають для обстеження. З обох боків швидко скупчуються легкові автомобілі, автобуси й вантажівки, утворюючи нерухомі колони. «Вони штучно створюють багатокілометрові черги, машини стоять нерухомо — і це вже концентрація цілей», — попереджає Снєгірьов. Такі скупчення, за його словами, можуть стати наступною мішенню повторного удару.
На думку Коваленка, мета атак — не лише транспортний колапс, а й тиск на населення. Росія розраховує на паніку та відчуття, ніби влада не здатна забезпечити нормальне життя міста. Експерт вважає, що Україна має ширше застосовувати тактику «дзеркального удару» по російській транспортній інфраструктурі в прикордонних областях.
За оцінкою експертів, повністю зруйнувати київські мости й скинути їх у Дніпро Росії наразі складно. Для цього потрібні не лише дрони, а й ракети, та навіть тоді результат не гарантований. Як приклад наводять міст у Затоці на Одещині, по якому Росія застосовувала різні види озброєння — від Х-22 до «Оніксів»: об’єкт зазнавав руйнувань, але стояв. Антонівський міст у Херсоні вдалося вивести з ладу, однак фізично його зруйнували самі росіяни під час відступу.
Серед ключових ризиків експерти називають пошкодження конструктивних елементів мостів, зокрема вантів і металевих опор; утворення заторів зі скупченням цивільного транспорту, який може потрапити під повторний удар; а також необхідність терміново посилювати оборону переправ. У разі погіршення ситуації пасажирам радять заздалегідь перевіряти актуальні маршрути громадського транспорту та альтернативні переправи через Дніпро.