На осушеному дні Каховського водосховища поступово відновлюється дика природа: під час експедицій дослідники знаходять нові види рослин і зустрічають тварин, які повертаються на цю територію.
Про зміни в екосистемі розповів доктор біологічних наук, професор і науковий співробітник біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф. Е. Фальц-Фейна Іван Мойсієнко. За його словами, у 2025 році на колишньому дні водосховища зафіксували 343 види рослин, а нині їхня кількість, імовірно, становить щонайменше 400. Під час останньої експедиції дослідники виявили, зокрема, колючий бур’ян ценхрус, який активно поширюється на місцевих пісках, і квітучий воловик Гмеліна.
Учені також уперше зустріли тут полоза жовточеревого, занесеного до Червоної книги України. Змія завдовжки близько півтора метра не отруйна, однак, як розповів Мойсієнко, була агресивною та навіть напала на дослідників.
На місці колишнього водосховища, наголошує науковець, відновлюється Великий Луг — екосистема, яка існувала тут до затоплення території у 1950-х роках. Знову розростаються болота, вербові та тополеві зарості. Поки що верби захоплюють вільні ділянки швидше, ніж дуби, однак у заповіднику «Хортиця» вже помітили перші дубові паростки. За прогнозом Мойсієнка, з часом дерева поширюватимуться, зокрема завдяки птахам.
На території вже живуть дрібні ссавці, тхори та кабани. Олені поки що пересуваються переважно дорогами поблизу Хортиці: у густих заростях їм складно пробиратися з рогами. Науковець припускає, що великі рогаті тварини зможуть активніше заходити в ліс, коли він стане менш густим.
Екосистема ще формується. Молоді верби поки не мають дупел, тому птахи, які гніздяться в таких порожнинах, не можуть знайти там відповідних місць для поселення. Водойми займають близько 12% території; більшість із них мілкі та зарослі водними рослинами. Разом із навколишніми степами тут може сформуватися майже 300 тисяч гектарів дикої природи.
Дослідники поки можуть вивчати лише вузьку смугу колишнього водосховища: з міркувань безпеки вони не мають змоги заглиблюватися на 9–10 кілометрів углиб території. Щоб з’ясувати, що відбувається в густих заростях, вони планують використовувати супутникові знімки.
«Здебільшого ми втрачаємо природу, екосистеми знищуються, а тут ми бачимо їхнє відновлення», — наголосив науковець.