Роки роботи, відпрацьовані десятиліття тому, можуть не врахувати під час призначення пенсії. Найскладніша ситуація виникла у людей, які працювали в Росії чи Білорусі: міжнародні угоди, що раніше гарантували зарахування такого стажу, для України вже не діють.
Пенсійний фонд пояснив, які правила застосовуються до різних періодів роботи та чому рік набуття стажу має принципове значення. Для багатьох громадян трудова книжка залишається чи не єдиним доказом роботи в минулому. Якщо частину стажу набуто в Росії чи Білорусі, питання його зарахування може потребувати окремого підтвердження або оскарження.
Періоди роботи на території колишнього СРСР до 31 грудня 1991 року зараховуються до стажу за загальними правилами. Окремі домовленості діяли і після розпаду Союзу: Україна мала міжнародні угоди з державами СНД, зокрема з Росією та Білоруссю.
Згодом ці домовленості припинили дію. Угода про гарантії прав громадян держав — учасників СНД від 13 березня 1992 року перестала діяти для України 19 червня 2023 року, а угода з Білоруссю від 14 грудня 1995 року — 23 грудня 2023 року. Припинення дії угод не означає автоматичної втрати права на вже набутий стаж — саме це стало предметом низки пенсійних спорів.
Для людей, які працювали в колишньому СРСР до 1 січня 1992 року та проживають в Україні, діє важлива особливість. Такий стаж можуть зарахувати, якщо людина не отримує за ці роки пенсію від іншої держави. Раніше для підтвердження могли вимагати довідку з пенсійних органів Росії чи Білорусі, але після припинення взаємодії отримати її стало фактично неможливо.
Через це законодавство змінили. Тепер людина може самостійно підтвердити, що не отримує пенсію від Росії чи Білорусі, подавши відповідну заяву. Відомості в такій заяві надаються під особисту відповідальність.
Найскладнішою залишається ситуація зі стажем за період від 1 січня 1992 року до 31 грудня 2003 року. Пенсійний фонд зазначає, що немає підстав зараховувати до страхового стажу роботу в Росії та Білорусі за цей період, якщо підтвердження ґрунтується на міжнародних угодах, які вже не діють. На практиці це може призвести до відмови в зарахуванні кількох років роботи, навіть за наявності документів.
Однак така відмова не завжди є остаточною. Суд може зобов’язати Пенсійний фонд зарахувати спірний стаж. Адвокатка Ольга Семенюк навела випадок, коли жінці не зарахували майже 15 років роботи в Росії у 1990-х. Суд дійшов висновку, що припинення дії міжнародної угоди не може автоматично поширюватися на трудові відносини, які виникли в період, коли угода ще діяла. У результаті Пенсійний фонд зобов’язали зарахувати спірні періоди.
Якщо стаж не зарахували, спочатку варто з’ясувати, за який саме період Пенсійний фонд відмовився врахувати роботу та з якої причини. Для періодів до 1992 року важливо мати документи, що підтверджують трудову діяльність. Відсутність довідки з пенсійних органів Росії чи Білорусі сама по собі не має позбавляти права підтвердити, що пенсія там не отримується.
Якщо стаж не зарахували за період, коли відповідна міжнародна угода ще діяла, рішення можна оскаржити в адміністративному суді. Суди розглядають і спори щодо пізніших періодів: цього літа Запорізький окружний адміністративний суд визнав протиправною відмову Пенсійного фонду зарахувати стаж, набутий у Росії у 2004–2007 роках.
Для подальшого оскарження важливо отримати не усну відповідь, а офіційне письмове рішення Пенсійного фонду. У ньому мають бути зазначені причини, з яких конкретні роки роботи не зарахували.