Для великого врожаю озимого часнику важливі не лише якісні зубчики, а й підготовлений ґрунт. Агроном Ігор радить до посадки подбати про його пухкість, поживність і вдало обране місце. Для цього не обов’язково купувати дорогі мінеральні добрива.
Часник гірше росте у важкій, щільній землі: коріння розвивається повільніше, а надлишок вологи може спричинити загнивання. Тому грядку варто розпушити й поліпшити її структуру органікою, наприклад компостом з опалого листя. Він поступово розпушує ґрунт і допомагає утримувати вологу.
Листовий компост можна підготувати самостійно: зібрати опале листя зі здорових дерев, скласти у великі чорні пакети й зробити в них кілька отворів для повітря. За потреби листя злегка зволожують, а пакети залишають у затіненому місці, щоб воно перегнило. Важливо дочекатися повного розкладання. Листя, зібране восени, краще використовувати в наступні сезони, коли воно перетвориться на зрілий компост. Для посадки часнику цієї осені підійде готовий компост або добре перепрілий перегній.
Ще один доступний засіб для підживлення — деревна зола. Вона містить калій, кальцій та інші потрібні рослинам мінеральні елементи. Агроном рекомендує приблизно півлітрову склянку золи на квадратний метр грядки. Оскільки зола знижує кислотність ґрунту, її застосування підходить не для кожної ділянки.
Місце для озимого часнику також має значення. Його не варто саджати після цибулі, часнику та інших споріднених культур, адже вони мають спільних шкідників і хвороби. Повертати часник на попередню грядку бажано не раніше ніж через три-чотири роки. Хорошими попередниками вважаються огірки, кабачки, гарбузи та бобові.
Для грядки слід обрати добре освітлене місце, де після дощів не застоюється вода. Пухкий ґрунт, помірне підживлення золою та правильне місце посадки — три умови, які допомагають часнику сформувати великі головки.