Якщо умови кредитного договору зі споживачем сформульовані нечітко або допускають різне тлумачення, суд має трактувати їх на користь споживача. Таке правило застосував Верховний Суд у справі про кредит на 4800 грн.
Йдеться про постанову від 7 вересня 2026 року у справі №552/672/23. У заяві-анкеті до договору було зазначено, що сума процентів становить 1440 грн. Водночас інші положення договору передбачали збільшення процентної ставки залежно від тривалості користування кредитом.
Через це кредитор нарахував значно більшу суму та звернувся до суду. Загальна заборгованість становила 57 834,72 грн, із яких понад 53 тисячі гривень припадало на проценти.
Суд першої інстанції вирішив стягнути 4800 грн основного боргу та 1440 грн процентів. Апеляційний суд погодився з вимогою кредитора про стягнення процентів у повному обсязі.
Верховний Суд звернув увагу на суперечності між договором та заявою-анкетою. Частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що незрозумілі або неоднозначні умови договору зі споживачем мають тлумачитися на його користь.
У цій справі суд дійшов висновку, що стягненню підлягають саме 1440 грн процентів, зазначені в заяві-анкеті.
Водночас суд пояснив важливу процесуальну деталь. Він може самостійно тлумачити незрозумілі положення договору, але для визнання окремої умови недійсною або зміни договору потрібна відповідна позовна вимога споживача. За її відсутності суд не може самостійно змінити умови кредиту та на цій підставі зменшити суму процентів.
Окремо Верховний Суд розглянув обмеження денної процентної ставки. Обмеження, запроваджені Законом №3498-IX, не поширюються на кредитний договір, укладений у 2021 році, якщо строк такого кредиту після 24 грудня 2023 року не продовжували.