Коли підліток дедалі частіше відповідає «Не знаю», «Не хочу» або «Мені все одно», батьки можуть занепокоїтися. За цими словами іноді стоять втома, страх невдачі, втрата сенсу й мотивації — переживання, які можуть супроводжувати апатію. Про те, як розпізнати цей стан і підтримати дитину, розповіла психологиня проєкту «ПОРУЧ» ГО «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер» Олена Сервачак.
Апатія — один із ключових проявів хронічного стресу серед українських підлітків. Умови війни можуть означати недоспані ночі через повітряні тривоги, блекаути, навчання, стосунки з друзями, тривожні новини, а ввечері — ще й домашні завдання. Такий ритм повторюється щодня, майже без перерви.
Апатія може проявлятися зниженням мотивації та ініціативи: важко почати справу, зробити вибір або долучитися до заняття. Іноді додається ангедонія — втрата задоволення від того, що раніше тішило. Коли витрачається більше сил, ніж вдається відновити, накопичується виснаження, і навіть невелике завдання здається непосильним.
Одна з головних причин — брак сну. Під час статевого дозрівання біологічний годинник у багатьох підлітків зміщується: мелатонін, який сигналізує про настання біологічної ночі, починає виділятися пізніше. Тому дитині фізично важко заснути о десятій вечора й рано прокинутися. Водночас у віці 13–18 років потрібно 8–10 годин сну, а нічні тривоги, хвилювання й листування в месенджерах його скорочують.
Недосипання погіршує увагу, ускладнює регуляцію емоцій і посилює втому. Батькам радять з'ясувати, коли дитина справді засинає і скільки спить, разом переглянути вечірні справи та домовитися завершувати гортання стрічки за годину до сну, водночас зберігши сповіщення про небезпеку.
Напруження можуть посилювати навчання й вимога бути успішним в усьому. Страх помилки чи критики здатен спонукати підлітка уникати завдань. Зовні це може скидатися на лінощі, хоча всередині дитина переживає тривогу. У період самовизначення, коли підліток уже не дитина, але ще не дорослий, вимога негайно обрати професію може додавати напруження.
Часто кілька чинників діють одночасно: недосипання посилює втому, труднощі в навчанні — тривогу, а відсторонення від друзів зменшує підтримку. Телефон може ставати найпростішим способом відволіктися, але нескінченна стрічка соцмереж витісняє сон, рух і зустрічі наживо. Порівняння з чужими успіхами може залишати відчуття: «інші кращі за мене».
Психологиня застерігає, що повна заборона телефону може позбавити дитину важливого спілкування й підтримки та зруйнувати стосунки. Натомість батькам радять цікавитися, що дитина переглядає, і запитати, чи стало їй легше після похмурого контенту.
Під час розмови з підлітком в апатії важливо уникати звичних, але шкідливих закидів:
- «Ти просто лінуєшся» — змушує сприймати труднощі як особистий недолік і посилює сором.
- «Візьми себе в руки» — вимагає змін, але не пояснює, як упоратися, коли бракує сил.
- «У тебе все є, чого ще треба?» — може залишити відчуття, що на складні переживання немає права.
Порівняння та постійні спроби «розворушити» дитину новими справами теж додають тиску. Натомість допомагають конкретна підтримка й теплий контакт. Можна сказати: «Я бачу, що тобі важко. Що можемо зробити разом?». Важливо також залишати час для звичайних розмов — без перевірки оцінок та успішності.
Розмову можна почати зі спостереження: «Ти рідко бачиш друзів і тобі важко прокидатися. Хвилююся за тебе. Як ти зараз?». Дитині варто дати час на відповідь і не наполягати, якщо вона мовчить. Іноді легше говорити на прогулянці, під час спільної справи або листування. Інтерес може повертатися через посильну дію: коротку прогулянку, приготування їжі разом або повідомлення другу.
Професійна допомога потрібна, якщо майже нічого не тішить, є пригнічення або незвична дратівливість, значні зміни сну чи апетиту, постійне виснаження, висловлювання про власну нікчемність чи безнадію, а зміни тривають від кількох днів до двох тижнів і довше. Почати можна із сімейного лікаря чи педіатра, скористатися безоплатною психологічною консультацією, а за підозри на психічний розлад звернутися до дитячого психіатра.
Також повідомлялося, що батьків застерегли від розумних іграшок через ризики для дітей під час спілкування зі штучним інтелектом.
Серед інших новин згадували масштабне оновлення «Дії», блокування карток ПриватБанку, нові правила відстрочки та вартість оформлення заповіту. Також повідомлялося, що діти прифронтового селища після чотирьох років без класу повернулися до очного навчання.