Москва прагне економічних поступок і ділових відносин зі Сполученими Штатами, але не демонструє готовності до компромісів заради завершення війни проти України. Водночас Кремль намагається обмежити участь європейських держав у мирних переговорах. Такий висновок містить звіт аналітиків від 28 жовтня 2026 року.
Суперечливі заяви російських посадовців стосуються угоди між США та Росією про дизельне пальне, укладеної 9 жовтня. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров 27 жовтня назвав її «чисто діловою угодою». За його словами, домовленість не передбачала політичних зобов’язань Росії або врахування питань безпеки в обмін на закупівлю російського дизеля Сполученими Штатами. Лавров також заявив, що інформаційна війна навколо України триватиме й має «тенденцію до ескалації».
Подібну позицію раніше висловив речник Кремля Дмитро Пєсков. 13 жовтня він заявив, що «немає прямого зв’язку» між домовленістю щодо дизельного пального та переговорами про припинення війни в Україні.
Водночас генеральний директор Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв 12 жовтня стверджував, що ця угода нібито сприяє мирним зусиллям. 17 жовтня він заявив, що призупинення частини американських санкцій проти Росії допоможе досягти «тривалого миру» в Україні.
За оцінкою аналітиків, така риторика має на меті відокремити економічні домовленості зі США від переговорів про завершення війни. Москва прагне отримати економічні вигоди, які можуть підтримати подальші військові зусилля Росії, не пропонуючи натомість поступок для досягнення миру. Росія не зробила кроків, які могли б створити умови для змістовних мирних переговорів.
Ще один напрямок дій Кремля — спроба усунути європейські країни від переговорів щодо України. Паралельно Москва знову просуває вимоги про скорочення військової присутності НАТО в Європі.
Лавров заявив, що телефонні розмови президента Росії Володимира Путіна з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре нібито продемонстрували бажання європейських держав «втиснутися» в мирні переговори.
Помічник президента РФ Юрій Ушаков повідомив, що Росія, Україна та США не планують залучати європейських представників до запланованих на листопад тристоронніх переговорів.
25 жовтня Пєсков заявив, що Росія готова підтримати європейського переговорника, особливо якщо той прагнутиме сприяти мирному врегулюванню. Однак аналітики вважають, що ця заява не свідчить про готовність Москви до повноцінної участі Європи в переговорах.
«Заява Пєскова свідчить про те, що Росія підтримуватиме лише тих європейських переговірників, які здадуться максималістським вимогам Росії щодо повної капітуляції України», — зазначили аналітики.
Заяви Лаврова й Ушакова пролунали на тлі поновлення російських вимог, висунутих у грудні 2021 року. Тоді Москва вимагала, зокрема, обмежити подальше розширення НАТО та скоротити військову присутність Альянсу до рівня, який існував до 1997 року.
За оцінкою аналітиків, виконання цих вимог фактично дало б Росії право вето на внутрішню політику НАТО та обмежило б суверенне право європейських держав самостійно обирати військові союзи.
Кремль регулярно намагається відсторонити європейських лідерів від переговорів про завершення війни. Москва прагне представити Росію та Сполучені Штати як єдині сторони, які мають визначати умови мирного врегулювання.
Збройні Сили України завзято знищують російських загарбників. Підтримати їх можна донатами на «Повернись живим» та «Сталеві крила». Також у тексті закликають приєднатися до «Гвардії Наступу».