Покинуті цвинтарі на півдні України та в Чорнобильській зоні зберігають рідкісну флору й вікові дерева. Дослідники пояснюють це тим, що на цих ділянках майже немає сільськогосподарської діяльності та іншого втручання людини.
Фахівці заповідника «Асканія-Нова» спільно з представниками Української природоохоронної групи обстежили пів сотні кладовищ у степовій зоні правобережжя. За словами докторки філософії Надії Скобель, серед могил зафіксували понад 700 видів рослин, з яких понад 60 занесені до охоронних списків. Серед них — півонія тонколиста, ковила та весняний горицвіт.
Науковці наголошують, що в умовах майже повного розорювання земель, коли недоторканим залишається заледве один відсоток українських степів, покинуті могили можуть зберігати автентичну флору. Особливу цінність мають ділянки без штучних штукатурок і декоративних насаджень.
Вражаючі результати принесло й вивчення 24 кладовищ у Чорнобильській зоні, де господарська діяльність майже припинилася після аварії 1986 року. Доктор біологічних наук Іван Мойсієнко зазначив, що це дало природі змогу розвиватися за власними законами. Науковці зафіксували тут понад 400 видів рослин.
Серед особливо цінних знахідок — велетенські вікові дерева. Дослідники задокументували живий дуб з обхватом стовбура 446 сантиметрів, а також реліктові сосни та вікові груші.
Покинуті поховання Полісся мають і культурну цінність. Під час експедицій фахівці виявили групу з десяти стародавніх курганів, які попередньо датують періодом Київської Русі. На ізольованих ділянках також збереглися самобутні дерев’яні конструкції старообрядницьких могил, майже невідомі в інших регіонах.
Науковці планують продовжувати моніторинг і відвідувати кожен об’єкт у Чорнобильській зоні тричі на рік, у різні вегетаційні сезони. Це допоможе скласти каталог рідкісних рослин і вчасно захистити вразливі території від пожеж та небажаного впливу людини. Дослідження показують, як за мінімального втручання природа зберігає різноманіття навіть на ділянках, де господарська діяльність припинилася.