Київ залишається під загрозою масштабного блекауту: резервні системи не гарантують стабільної роботи столиці під час нових російських ударів. Про це заявив міський голова Віталій Кличко, коментуючи наслідки атаки на енергетичну інфраструктуру в ніч проти 3 листопада.
Російські війська атакують не лише об’єкти в Києві, а й обладнання за межами міста, через яке столиця отримує електроенергію. Тому навіть справні міські електростанції не усувають загрози: пошкодження зовнішнього енерговузла може залишити без світла цілі райони.
У ніч на 3 листопада Росія застосувала сотні безпілотників і десятки ракет різних типів. Під удар потрапили електростанції, високовольтні підстанції та інші об’єкти енергосистеми. Після пошкодження Київського регіонального енерговузла в столиці й області запровадили екстрені відключення, а в частині районів світла не було тривалий час.
Порушилося також водопостачання і зупинявся електротранспорт. Мешканці повідомляли, що не могли користуватися ліфтами та побутовою технікою. Трамваї й тролейбуси тимчасово припиняли рух через нестабільне живлення.
Вода в столиці залежить від електричних насосів, очисних споруд і систем підтримання тиску. Коли знеструмлюються насосні станції, вода перестає надходити до частини будинків, навіть якщо сам водопровід не пошкоджений. Особливо складна ситуація може виникнути в багатоповерхівках, де для подачі води на верхні поверхи потрібне додаткове насосне обладнання.
Після атаки 3 листопада перебої з водою спричинили проблеми з живленням об’єктів «Київводоканалу». Лише 4 листопада Кличко повідомив про повне відновлення централізованої подачі води та стабілізацію тиску. Але відновлення роботи системи не усуває ризику нових аварій.
Столиця підготувала майже 700 генераторів різної потужності для об’єктів тепло- та водопостачання, ще 70 мобільних котелень і додаткові резервні джерела електроенергії. Місто також реалізує план дублювальної системи теплопостачання, а лікарні, школи й критичні комунальні підприємства забезпечують автономним живленням.
Та резервні системи призначені для підтримання критичної інфраструктури, а не для повного забезпечення всіх споживачів під час тривалого блекауту. Найбільша небезпека виникає, коли аварія затягується: на відновлення пошкоджених об’єктів потрібен час, а резерв не здатний компенсувати всі втрати.
За словами Кличка, повністю захистити великі електростанції та лінії електропередачі, що простягаються на сотні кілометрів, практично неможливо. Подальша робота комунальних систем значною мірою залежатиме від ефективності протиповітряної оборони.