Цієї осені в Харкові помітно подорожчали комунальні послуги. Найбільше зросла плата за водопостачання: тариф на холодну воду й водовідведення піднявся майже втричі — з 24,5 до 70,3 гривні за кубометр. Комунальники пояснюють це тим, що попередні тарифи не покривали витрат на роботу водогону й каналізації. Від початку повномасштабної війни подорожчали електроенергія, реагенти, обладнання та оплата праці.
Гаряча вода коштує стільки ж, як і раніше: 93,22 гривні за кубометр, якщо рушникосушильник підключений до системи гарячого водопостачання, і 86,32 гривні — без нього. Побутові споживачі й далі платять за електроенергію 4,32 гривні за кіловат-годину: уряд продовжив дію цієї ціни до 30 квітня 2027 року. За двозонним лічильником уночі, з 23:00 до 07:00, електроенергія коштує вдвічі менше — 2,16 гривні за кіловат-годину.
Для житла з офіційно оформленим електроопаленням із жовтня до кінця квітня діє знижена ціна — 2,64 гривні за перші 2000 кіловат-годин на місяць. Обсяг понад цю межу оплачують за тарифом 4,32 гривні. Самого обігрівача в розетці недостатньо: електроопалення має бути зазначене в проєкті та документах оператора мереж. Для більшості споживачів області це «Харківобленерго».
Тепло в Харкові й далі оплачують за довоєнними тарифами: 1539,5 гривні за гігакалорію. Для будинків без лічильників тепла базовий тариф становить 39,38 гривні за квадратний метр. Газ для клієнтів «Нафтогазу України» коштує 7,96 гривні за кубометр; ціна за тарифним планом «Фіксований» діє до 30 квітня 2027 року. Окремо сплачують за розподіл газу: для клієнтів міської філії «Газмережі» тариф становить 0,516 гривні з ПДВ, для Харківської філії — 2,388 гривні з ПДВ за кубометр замовленої потужності на місяць.
Мораторій на підвищення тарифів залишається чинним, але не поширюється на всі послуги. Закон захищає населення від подорожчання опалення, гарячої води та розподілу газу, а також обмежує ціну самого газу. Водопостачання і водовідведення під ці гарантії не підпадають, тому їхні тарифи зросли.
Зменшити витрати на комунальні послуги можна за допомогою пільги або житлової субсидії. Пільга залежить від статусу людини, а субсидію розраховують з урахуванням доходів, майна та витрат домогосподарства.
Людям з інвалідністю внаслідок війни держава покриває 100% витрат у межах норм, учасникам бойових дій — 75%. Для членів сімей загиблих або померлих Захисників і Захисниць України передбачена пільга 50%. Учасники війни та багатодітні сім’ї також можуть отримати знижку 50%, але для них враховують доходи. У 2026 році середньомісячний дохід на одну людину за попередні шість місяців не має перевищувати 4660 гривень. Якщо дохід вищий, можна звернутися по субсидію.
Пільга поширюється лише на визначені державою площу житла та обсяг споживання. Тому знижка 75% не означає компенсації трьох чвертей усієї платіжки: за споживання понад норму доведеться платити повністю. Для ветерана знижка 50% від вартості послуг у межах норм зменшує суму, а решту розраховують із урахуванням субсидії.
Для першого оформлення пільги зазвичай подають дві заяви: про внесення до реєстру пільговиків і про призначення виплати. Потрібні паспорт, податковий номер, документ про пільговий статус, відомості про членів сім’ї, постачальників послуг та особові рахунки. Для ветеранів доступна спрощена заява, що поєднує обидва кроки. Її можна подати через сайт Пенсійного фонду.
Субсидію розраховують для кожного домогосподарства окремо, враховуючи доходи, склад сім’ї, майно та вартість комунальних послуг у межах соціальних норм. Документи на пільгу чи субсидію можна подати через вебпортал Пенсійного фонду, застосунок «Пенсійний фонд», поштою або особисто в сервісному центрі незалежно від місця реєстрації. Заяви на субсидію також приймають через «Дію», ЦНАПи та уповноважених працівників громад.