Багато людей машинально наливають у чайник чи каструлю гарячу воду з крана, щоб вона швидше закипіла. Однак для їжі, чаю та дитячих сумішей таку воду брати не радять — навіть якщо її потім прокип’ятити.
У багатоквартирних будинках гаряча вода подається централізовано й циркулює замкнутим контуром через теплообмінники, бойлери та сталеві труби, які можуть бути старими. За призначенням вона підходить для миття, прання та інших побутових потреб, а не для пиття. Холодна вода надходить окремим трубопроводом і проходить інший цикл очищення та контролю якості.
Нагріта вода активніше розчиняє речовини, з якими контактує. У старих мережах це можуть бути іржа й відкладення зі стінок труб, а також сполуки заліза, міді та інших металів з арматури й теплообмінників. Гаряча вода може мати характерний запах або жовтуватий відтінок, а після відстоювання — залишати осад.
Кип’ятіння знищує бактерії та віруси, але не прибирає хімічні домішки. Важкі метали, солі жорсткості й продукти корозії можуть залишатися у воді, а під час тривалого випаровування їхня відносна концентрація зростає. Тому навіть прокип’ячена гаряча вода з крана не стає питною, особливо коли йдеться про їжу для дитини.
Для приготування їжі, чаю та кави рекомендують набирати холодну воду з крана й кип’ятити її окремо. Для дитячих сумішей і напоїв для малюків радять використовувати бутильовану або ретельно відфільтровану воду, призначену для дітей. Гарячу воду з крана краще залишити для прибирання, миття посуду та прання.