Українці втратили через шахрайство з платіжними картками 1,4 млрд грн — таку суму наводить свіжа публікація. Найчастіше зловмисники використовують п’ять схем, щоб змусити людей самостійно переказати кошти або розкрити дані картки.
Шахраї підлаштовуються під новини та звички людей: просять «підтвердити» виплату, «врятувати» рахунок від блокування або «допомогти» оформити допомогу. За цими приводами стоїть одна мета — отримати доступ до грошей.
Фішинг через повідомлення. Шахраї надсилають SMS або повідомлення в месенджері з посиланням на підроблений сайт банку, пошти чи «Дії». Якщо ввести номер картки, термін її дії та CVV, гроші можуть зникнути за лічені хвилини.
Дзвінок від «служби безпеки банку». Псевдопрацівник лякає «підозрілою операцією» й просить назвати код із SMS, пароль або CVV. Справжній банк не запитує такі дані телефоном.
Фейковий покупець або продавець. На маркетплейсах пропонують перейти за посиланням «для оплати» чи «отримання грошей». Така сторінка може бути клоном, створеним для викрадення даних картки.
«Допомога» та «виплати». Шахраї обіцяють соціальну допомогу, компенсацію чи повернення коштів, але спершу вимагають сплатити «комісію» або «верифікувати» картку.
Крадіжка даних онлайн. Реєстрація на підозрілих сайтах, завантаження невідомих застосунків або введення реквізитів на сумнівних сторінках може дати зловмисникам змогу списувати гроші пізніше.
Якщо гроші вже списали, картку потрібно негайно заблокувати через банківський застосунок або гарячу лінію. Потім слід зберегти скриншоти листування чи переказу та подати до банку заяву про оскарження операції.
Також можна звернутися до кіберполіції через сайт cyberpolice.gov.ua або повідомити про злочин за номером 102. Швидкість дій має значення: банк може встигнути заблокувати переказ до того, як гроші надійдуть шахраєві.
Щоб уберегти кошти, не можна повідомляти нікому код із SMS, PIN-код чи CVV. Перед введенням даних варто перевіряти адресу сайту, заходити в банкінг лише через офіційний застосунок, не переходити за посиланнями від невідомих «покупців» і не сплачувати наперед «комісію» за незамовлену виплату.