Стан жінки під час вагітності безпосередньо впливає і на стан дитини. Тому в цей період важливо за можливості уникати сильних стресів і намагатися забезпечувати собі позитивні емоції. Це мають враховувати також люди, які оточують вагітну жінку.
Перинатальний психолог, спеціаліст із післяпологового відновлення Любов Плахотник розповіла, як стрес впливає на плід під час вагітності, чому вагітним важливо берегти емоційний стан і як діяти під час та після стресу.
«Тут є такий нюанс, який важливо уточнити у цьому питанні. У першому і другому триместрі дитинка більш захищена від таких емоцій, йде формування головних структур мозку. А от у третьому триместрі дитинка ніби готується до того світу, у який вона прийде, і от саме в цей час усі емоції, усе, що відбувається з мамою, може впливати на немовля», – зазначила Любов Плахотник.
Вона пояснила, що механізм впливу емоцій матері на немовля є гормональним. Наприклад, коли мама відчула стрес, в її організмі виробилися гормони адреналін і норадреналін. Це також впливає на дитину в утробі – вона відчуває все те, що відчуває мати. Водночас, за словами перинатального психолога, особливо важливим такий вплив буде в третьому триместрі.
Повністю виключити стрес із життя неможливо, і саме по собі його відчуття є нормальним. Важливо розуміти, що стрес буває різної інтенсивності: одну інтенсивність нервова система витримує, а інша може виявитися для неї надмірною і травмувати.
«Що відбувається взагалі, коли якісь дуже стресові періоди були у вагітної жінки? Це може впливати на те, що вже дорослій людині, яка виросте, буде трішки важче регулювати свою емоційну сферу. Можливо будуть якісь страхи, можливо буде щось таке, що заважатиме просто жити і насолоджуватися життям. Це, здавалося б, вплив ще в утробі, але він може бути на все життя», – пояснила Плахотник.
Після стресової ситуації, за словами психолога, потрібно зробити щось, що допоможе жінці заспокоїтися і відновити ресурси. Плахотник зазначила, що в кожної людини є умовні шість ресурсних каналів, і кожному можуть підходити різні способи відновлення.
«По-перше, це тіло, усе, що пов’язано з тілом – масаж, танці, можна себе намастити якоюсь олійкою, порухатися тощо. Друге – це емоції: театр, книги, фільми, музика, тобто все, що нам дає емоції. Третій ресурсний канал – соціальний, це спілкування. Четвертий ресурсний канал – віра, молитва чи якісь практики. П’ятий канал – ментальний, це для людей, які можуть більше все логічно розкласти. Якщо жінка логічно розклала ситуацію, все обдумала, то вона може заспокоїтися. І останні шостий канал – це спілкування з природою. Це можливо просто піти десь постояти під деревом, в саду десь щось зробити таке. Просто ми можемо знайти свій ресурсний канал, знайти, що нас відновлює після стресів, адже стресів повністю не уникнути», – пояснила перинатальний психолог.
Любов Плахотник – перинатальний психолог, спеціаліст із післяпологового відновлення та тілесний терапевт. Раніше вона працювала консультантом із грудного вигодовування у «Національному русі в підтримку грудного вигодовування «Молочні ріки України».