Малий отвір у прищіпці призначений для мотузки або перекладини сушарки, а більший — для тканини. Таке кріплення допомагає прищіпці міцно триматися, водночас не надто притискаючи одяг.
Коли тканину й мотузку затискають разом біля краю прищіпки, вона тисне на невелику ділянку матеріалу. Через це на речах можуть залишатися вм’ятини, заломи й складки. Якщо ж одяг вільно звисає, повітря краще його обдуває, тому він сохне швидше й рівномірніше. Особливо помітна ця різниця на щільних речах — рушниках і джинсах.
Отвори мають і виробниче призначення: вони зменшують витрати матеріалу та вагу виробу. За масового випуску пластикових прищіпок це дає суттєву економію. Вирізи також допомагають прищіпці згинатися й повертатися у вихідне положення.
Дерев’яні прищіпки традиційно виготовляють із берези: ця деревина не розколюється і не виділяє смолу, яка могла б зіпсувати білизну. Вирізи допомагають їй витримувати постійне намокання й висихання.
Місце кріплення теж має значення. Футболки та легкі топи краще підвішувати за поділ, а не за плечі, де тканина може розтягнутися й залишити сліди. Штани та джинси вішають догори ногами, закріплюючи за низ холош. Сукні й спідниці фіксують за пояс або щільні бокові шви, а шкарпетки та білизну — за гумку.
Перед розвішуванням речі варто струсити, щоб вони сохли рівними, а не зберігали форму після прання. Темний одяг краще сушити в тіні: пряме сонце може вибілити колір.
Після сушіння прищіпки краще заносити в дім. Дерев’яні, залишені на мотузці під дощем і сонцем, сіріють і можуть залишати плями на світлій тканині. Пластикові прищіпки на відкритому повітрі стають крихкими й ламаються.
‼️Нетримання зникає за 7 днів! Усього 1 ложка цієї суміші перед сном - і ви спите спокійно!