Два кредити на загальну суму 65 000 гривень оформили на чоловіка через «Приват24», а гроші вивели шахраї, які заволоділи його SIM-карткою та двома банківськими картками. Чоловік довів у суді, що не брав позик: обидва кредитні договори визнали недійсними.
Історія почалася 25 червня 2024 року на території автостанції №2 у Хмельницькому. За матеріалами справи, невстановлені особи скористалися станом сп’яніння чоловіка, викрали його SIM-картку й банківські картки, а потім увійшли в «Приват24» та уклали від його імені два кредитні договори — на 15 000 і 50 000 гривень.
Чоловік постійно проживає в Дунаївцях, а кошти знімали в Хмельницькому. Ця невідповідність стала одним із аргументів, які переконали суд.
9 липня 2026 року Дунаєвецький районний суд Хмельницької області визнав обидва договори недійсними. ПриватБанк подав апеляційну скаргу, але 7 жовтня Хмельницький апеляційний суд залишив її без задоволення.
Банк наполягав, що чоловік дізнався про крадіжку близько 17:00 25 червня, однак звернувся до фінустанови лише наступного дня о 13:33, а до поліції — 3 липня. На думку банку, через таку затримку відповідальність за спірні операції мав нести клієнт.
Апеляційний суд відхилив цей аргумент. У чоловіка викрали не лише банківські картки, а й номер телефону, тому раніше повідомити банк він фізично не міг. До того ж до фінустанови він звернувся вже наступного дня.
Суд дослідив технічні дані входів до «Приват24». 25 і 26 червня 2024 року до акаунту заходили з мобільних пристроїв REDMI та MOTOROLA, хоча чоловік зазвичай користувався SAMSUNG. Геолокація операцій вказувала на Хмельницький, тоді як позивач зареєстрований і проживає в Дунаївцях.
Перед доступом до акаунту ПІН-код картки змінили через SMS та в банкоматі, а пароль — із підтвердженням через дзвінки на фінансовий номер позивача. Отже, на момент операцій ПІН-код уже не був інформацією, відомою лише чоловікові: його заздалегідь змінила особа, яка діяла від його імені.
Суд також врахував матеріали кримінального провадження, відкритого за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України — крадіжка. У цьому провадженні чоловіка визнали потерпілим.
У спорах про шахрайські списання суди з’ясовують, чи вчасно клієнт повідомив банк про викрадення даних. До такого повідомлення ризик збитків за законом несе користувач, а після нього — банк. Водночас апеляційний суд послався на постанови Верховного Суду: саме банк має доводити вину клієнта, а правильне введення даних для проведення операції саме по собі не підтверджує, що користувач сприяв втраті ПІН-коду чи іншої інформації.
У разі викрадення телефона або картки важливо одразу зателефонувати на гарячу лінію банку й заблокувати картку та доступ до онлайн-банкінгу. Варто зафіксувати час дзвінка — наприклад, у роздруківці дзвінків або на скриншоті, подати заяву до поліції та зберегти довідку про звернення до банку й номер оператора, який обслуговував клієнта.
В іншій справі суд відмовив мешканці Дніпра у скасуванні кредиту на 100 000 гривень, оформленого шахраями через викрадений телефон. Вона зателефонувала на гарячу лінію ПриватБанку лише через 11 годин після списання коштів.
Постанова Хмельницького апеляційного суду набрала законної сили з дня ухвалення. Її можна оскаржити в касаційному порядку у Верховному Суді протягом 30 днів.
Ольга Сумська показала, що приклала до кісточки, щоб встати з візка! Це звичайний...