Українські удари по дата-центрах «Яндекса», за повідомленнями, вивели з ладу частину критичної цифрової інфраструктури Росії та порушили роботу сервісів, бізнесу й транспорту.
За оприлюдненими даними, українські сили повністю вивели з ладу два дата-центри компанії, а в третьому серйозно пошкодили окремі модулі. Повідомляється, що через це зупинилися банківський сервіс «Яндекс Pay», електронна пошта, навігаційні системи та низка популярних комерційних сайтів, зокрема додатки для знайомств і мережі швидкого харчування.
Численні підприємства, за цими даними, втратили доступ до хмарних баз даних, фотоархівів і накопиченої за роки роботи бізнес-інформації. Масштаб наслідків пояснюють тим, що цифрова екосистема компанії спиралася на шість ключових об’єктів.
Збої, як повідомляється, торкнулися і повсякденного життя: у містах перестали працювати електронні табло з розкладом громадського транспорту, а мешканці багатоповерхівок не могли потрапити у двори через заблоковані шлагбауми. Представники компанії, за цими даними, заявили, що на повне відновлення потужностей можуть піти місяці, і намагаються повернути базові функції в сповільненому режимі.
Експерти пов’язують вразливість системи з політикою Кремля щодо централізації та посилення контролю над ІТ-сектором. За їхньою оцінкою, прагнення створити автономний інтернет під державним контролем, вимоги зберігати дані всередині країни та концентрація ресурсів навколо «Яндекса» зробили цифрову інфраструктуру вразливою до точкових ударів.
Російське Міністерство цифрового розвитку заявило про намір захищати цифрові об’єкти. Водночас, за повідомленнями, влада фактично поклала відповідальність за протиповітряну оборону на самі підприємства.
Наслідки, як повідомляється, відчули також у Казахстані, Узбекистані та Білорусі, де цивільний сектор значною мірою залежить від цифрових продуктів компанії.