Запалений сірник може ненадовго змінити запах у ванній, але не усуває його джерело. Щоб позбутися каналізаційного смороду, важливіші справна вентиляція та перевірка зливів і сифонів.
Цей побутовий трюк давно використовують замість освіжувачів повітря й ароматичних кульок. Після горіння сірника різкий запах диму на короткий час перебиває інші аромати, тож повітря може здаватися свіжішим. Насправді сірник лише маскує запах, а не очищує повітря.
Деякі різкі запахи, зокрема цибулі, перцю та продуктів горіння, привертають більше уваги нюхової системи. Тому запах сірчаного диму може сприйматися інтенсивніше, ніж неприємний аромат у ванній, хоча той нікуди не зникає.
Хіміки Йо Дьоль, керівник Інституту хімії Університету Осло, та Лейв Сіднес, професор хімії Бергенського університету, пояснили, що дим від сірника переважно маскує запах. За словами фахівців, горіння може тимчасово перебити інші аромати, але це не означає, що повітря стало чистішим.
Однією з можливих причин каналізаційного запаху є сірководень. Як пояснив Дьоль, під час горіння ця сполука здатна окиснюватися з утворенням води та діоксиду сірки, який має інший запах і може сприйматися менш неприємно. Однак речовин, що утворюються під час горіння одного сірника, недостатньо, щоб помітно вплинути на концентрацію сірководню в повітрі. Газ розподіляється в приміщенні, тож трюк не забезпечує повного усунення запаху.
Надійніший спосіб поліпшити повітря у ванній — регулярне провітрювання та справна вентиляція. Витяжний вентилятор допомагає виводити забруднене повітря разом із неприємними запахами. Також може допомогти фільтр з активованим вугіллям, здатний поглинати певні газоподібні сполуки, зокрема сірководень. Для цього повітря має проходити крізь фільтр.
Якщо запах не зникає навіть після прибирання, причина може бути не в унітазі. Наприклад, у сифоні умивальника, душового піддона або підлогового зливу могла випаруватися вода. Вона утворює бар'єр між каналізацією та приміщенням, який перешкоджає проникненню газів. Коли зливом довго не користуються, водяна пробка може зникнути.
Щоб зменшити ризик появи запаху, варто щотижня пропускати воду через рідко використовувані зливи. Волосся та велике сміття краще затримувати фільтрами на зливних отворах. Агресивними засобами для прочищення труб не слід зловживати: вони можуть пошкодити ущільнення та окремі елементи сантехніки. Якщо засмічення не зникає або запах постійно повертається, потрібна допомога сантехніка.
Сірники у ванній кімнаті слід використовувати обережно: тліючий сірник не можна викидати у смітник чи залишати без нагляду. Також важливо не допускати, щоб із ними гралися діти. Якщо запах має постійний характер, замість спроб його приховати варто перевірити вентиляцію, зливи та наявність води в сифонах.