Україна розробляє спеціалізовані безпілотники зі штучним інтелектом, які можуть посилити повітряну кампанію проти Росії. Їхня можлива роль — обходити російську протиповітряну оборону та атакувати аеропорти, але президент Володимир Зеленський поки не дав дозволу на повномасштабне втілення початкового плану операції «M&M’s».
Журналіст Саймон Шустер повідомив, що від 8 жовтня було уражено щонайменше чотири російські дата-центри. Минулого тижня через загрозу атак безпілотників російська влада за один раз скасувала 345 рейсів у московських аеропортах.
Двоє українських розробників повітряної кампанії, на яких посилається Шустер, заявили, що це «лише є початком». Досі Україна переважно використовувала далекобійні дрони, щоб створювати загрозу російській авіації та змушувати закривати повітряний простір поблизу аеропортів, а не завдавати безпосередніх ударів по самих аеропортах.
Під час одного з нещодавніх інцидентів уламки збитого українського безпілотника впали на аеропорт у Сочі та спричинили пожежу в адміністративній будівлі.
Амбітніший варіант операції «M&M’s» передбачає застосування безпілотників зі штучним інтелектом для обходу російської ППО та ударів по аеропортах Москви й інших міст РФ. «Більш амбіційна версія передбачає застосування дронів, керованих завдяки штучному інтелекту, з метою обходу засобів російської протиповітряної оборони і для завдання ударів по аеропортам у Москві та інших містах», — пише Шустер.
Один з ініціаторів проєкту повідомив, що незабаром такі безпілотники планують виготовляти у великих масштабах. Розробники створюють парк спеціалізованих дронів, які використовуватимуть штучний інтелект для розпізнавання цілей, зіставляючи карти та визначаючи момент для удару. За словами одного з ініціаторів, уперше Україна застосувала новий тип безпілотників у середині вересня: кілька апаратів атакували цілі на окупованій частині Донецької області. У великих масштабах проти російських аеропортів їх іще не використовували.
За словами Шустера, українські посадовці запропонували Зеленському план «M&M’s» на початку року. Спершу президент вважав його надто небезпечним. Початковий задум передбачав щоденний запуск до тисячі безпілотників у напрямку московських аеропортів, що могло б надовго паралізувати цивільне авіасполучення.
Тодішньому міністру оборони України Михайлу Федорову дозволили продовжити розроблення дронів зі штучним інтелектом, потрібних для реалізації задуму. Однак, за словами двох ініціаторів проєкту, Зеленський ретельно контролював підготовку операції та наполягав, щоб Федоров мінімізував ризики для пасажирів.
Після першої публікації про план у серпні в Україні та західних країнах розгорнулися дискусії про його моральний бік. Частина учасників обговорення наголошувала, що Росія продовжує бомбардувати цивільне населення, тоді як Україна намагається уникати подібних ризиків. Один високопоставлений український чиновник прокоментував вагання щодо операції так: «Несправедливо, коли одна сторона порушує всі правила війни, тоді як інша сторона стримується».
За словами одного з розробників плану, суспільний тиск вплинув на рішення Зеленського. 1 вересня президент оголосив про початок повітряної кампанії та попередив авіаперевізників і держави, що російський повітряний простір стає небезпечним. На той момент Україна ще не мала достатньої кількості спеціалізованих безпілотників, щоб тривалий час підтримувати загрозу поблизу московських аеропортів.
Після заяви Зеленського лише авіакомпанія Air Tanzania ненадовго припинила польоти до Москви, тоді як Emirates і Flydubai продовжили рейси. «Ми не прослідували зі справою далі», — визнав один з українських посадовців.
Наразі українські військові використовують інші засоби, щоб змушувати російську владу обмежувати роботу аеропортів. Безпілотнику не обов’язково влучати в об’єкт: самої появи дрона поблизу Москви може бути достатньо, щоб виникла загроза, через яку скасовують рейси або тимчасово закривають злітно-посадкові смуги.
Один із радників Зеленського назвав такий результат «побічним ефектом». За його словами, президент віддає перевагу тактиці, яка дає змогу впливати на роботу авіації без прямих ударів по цивільних літаках. «Це було би піратством. Президент не хоче цього дозволяти», — заявив радник, залучений до операції «M&M’s».
Шустер також повідомив про позицію президента США Дональда Трампа. Американський лідер втрутився в питання постачання російського дизельного пального, однак публічно не коментував останні атаки на російські аеропорти та дата-центри. Раніше, закликаючи Зеленського припинити удари по російських нафтопереробних заводах, Трамп натякнув, що Україна може обирати інші цілі: «Там є багато інших цілей».
За словами Шустера, після початку операції «M&M’s» Росія посилила удари по українських містах, зокрема по багатоквартирних будинках, школах та академічних установах. Подальша ескалація створює для України складний вибір: Москва може відповісти на нові українські тактики ще жорстокішими атаками.
Позиція Трампа змінилася — від спроб посередництва між сторонами до укладання домовленостей із Росією. Це ставить Зеленського перед необхідністю вирішувати, чи погоджуватися на умови припинення війни, чи шукати нові способи продовжувати боротьбу за підтримки США або без неї.