Багато людей вважають, що брехуна видають відведений погляд, нервозність і довгі паузи. Однак наукові дані показують: розпізнати обман значно складніше, ніж здається. Аналіз понад 200 досліджень засвідчив, що учасники правильно визначали правдиві й неправдиві висловлювання лише у 54% випадків — майже на рівні випадкового вгадування.
Відведений погляд може означати ніяковість, хвилювання або звичку не затримувати зоровий контакт. На поведінку також впливають характер людини, культурні особливості та обставини розмови. А той, хто навмисно вводить інших в оману, може, навпаки, дивитися прямо в очі, знаючи про поширений стереотип. Незвичні зміни у поведінці можуть привернути увагу, але самі собою не доводять брехню.
Докладні пояснення також не є певною ознакою обману. Іноді людина додає до простої відповіді подробиці про затори, погоду чи інші обставини, намагаючись зробити розповідь переконливішою. Інші, навпаки, намагаються говорити якомога менше, щоб не допустити суперечностей. У вигаданих історіях може бракувати конкретних фактів, які можна перевірити, тож важливо зважати на те, чи відповідає розповідь запитанню і чи містить підтверджувані відомості.
Більше про достовірність іноді підказує зміст розповіді, особливо якщо під час повторних обговорень змінюються важливі подробиці: наприклад, місце перебування або інформація про присутніх. Такі розбіжності можуть викликати сумніви, але поспішати з висновками не варто. Люди можуть забувати обставини й плутати другорядні деталі. Важливіше перевірити, чи узгоджуються між собою основні факти та чи відповідають вони вже відомій інформації.
Вигадування історії іноді потребує додаткових зусиль: потрібно сформулювати відповідь і стежити, щоб вона не суперечила попереднім словам. Через це мовлення може стати менш упевненим, з'являються паузи й затинання. Але швидкість відповіді не визначає її правдивість: заздалегідь підготовлену історію можна розповісти без вагань, а чесній людині може знадобитися час, щоб пригадати минуле.
Тремтіння голосу, почервоніння, метушливі рухи й спітнілі долоні також не є надійними доказами брехні. Такі прояви можуть виникнути через хвилювання, зокрема коли людина відчуває недовіру або відповідає на незручні запитання. Водночас деякі люди здатні обманювати, зберігаючи зовнішній спокій.
Якщо в розповіді щось незрозуміло, корисніше попросити співрозмовника пояснити подробиці, ніж одразу звинувачувати його. Можна уточнити, що відбувалося спочатку, як розвивалися події або звідки відома певна деталь. Дослідники зазначають, що неочікувані уточнення за певних умов ускладнюють відтворення заздалегідь вигаданої версії.
Однак труднощі з відповіддю не доводять, що людина щось приховує: вона може не пам'ятати інформації або не відразу зрозуміти запитання. Мета уточнень — отримати більше конкретних відомостей, а не спровокувати помилку. Найобґрунтованіше оцінювати розповідь, зіставляючи її з фактами й уточнюючи деталі, а не покладаючись лише на враження від поведінки.
Хірург показав дешеву мазь, яка лікує коліна та суглоби! Продається в будь-яких аптеках, називається...