Смерть 28-річної працівниці протичумного інституту в Іркутській області спричинила міжнародне занепокоєння: Всесвітня організація охорони здоров’я звернулася до російської влади з вимогою надати повну й своєчасну інформацію. Голова ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус наголосив, що відкритий обмін даними відповідно до міжнародних правил критично важливий для оцінки ризиків.
Москва заперечує випадки чуми в регіоні та заявляє, що проводить перевірки. Російські служби охорони здоров’я також спростовують інформацію про лабораторну аварію та госпіталізації, пов’язані з чумою. Незалежного підтвердження причини смерті досі немає. За попередніми повідомленнями, жінка могла заразитися на роботі через пошкоджену пробірку.
Раніше ВООЗ оцінювала ризик поширення інфекції в Іркутську як помірно-низький, а в Європі — як дуже низький. Після повідомлень про смерть співробітниці організація надіслала офіційний запит. До закликів надати більше інформації приєдналися Сполучені Штати: президент Дональд Трамп заявив про намір особисто обговорити ситуацію з Володимиром Путіним, а Держдепартамент направив Москві дипломатичну ноту. У ній Вашингтон нагадав про міжнародні зобов’язання щодо прозорості у сфері біологічної безпеки. Державний секретар Марко Рубіо також закликав Росію надати світові більше деталей.
Експерти зазначають, що чума може розвиватися швидко й за відсутності раннього лікування призвести до смерті протягом доби. Водночас сучасні антибіотики ефективні, якщо терапію розпочати вчасно. У лабораторіях високого рівня захисту передбачено кілька бар’єрів: бокси біологічної безпеки, герметичні контейнери, негативний тиск у приміщеннях і спеціальний одяг. Саме пошкодження пробірки не обов’язково означає витік небезпечних частинок.
Щоб з’ясувати причину смерті, потрібно секвенувати збудник, виділений з організму жінки, і порівняти його зі штамами, що зберігалися в інституті. Також важливо перевірити роботу вентиляції та дотримання протоколів безпеки. Історичний витік сибірки у Свердловську 1979 року нагадує, наскільки важливою може бути справність фільтрів. Поки незалежних даних немає, будь-які висновки залишаються попередніми, а вимоги прозорості — обґрунтованими.