Українська розвідка оприлюднила інтерактивну 3D-модель нової російської модифікації безпілотника «Герань-5 К5-К» і результати дослідження його конструкції. У дроні виявили 93 іноземні електронні компоненти.
За даними пресслужби ГУР, російські війська почали застосовувати нову модифікацію на початку осені 2026 року для атак по українських містах. За аеродинамічною схемою та тактико-технічними характеристиками апарат уже можна класифікувати як малогабаритну крилату ракету.
Українські розвідники дослідили один із таких безпілотників, який за невідомих обставин майже неушкодженим упав на поле в Україні. Його конструкція зберегла класичну аеродинамічну схему попередньої версії: пряме стрілоподібне крило розташоване у верхній частині фюзеляжу, а хвостове оперення складається з одного кіля, нерухомих стабілізаторів і керма напрямку.
Водночас новий апарат став компактнішим. Довжина корпусу скоротилася з 6,5 до 4 метрів, а розмах крил — із 3,2 до 3 метрів. Російські розробники також удосконалили аеродинамічні характеристики фюзеляжу, щоб збільшити швидкість і висоту польоту.
За даними ГУР, максимальна висота застосування «Герані-5 К5-К» зросла з 5 до 6 км. Крейсерська швидкість перевищує 450 км/год, а під час окремих маневрів безпілотник здатний розганятися до 1000 км/год. Дальність польоту залишилася близько 1000 км, маса бойової частини — 90 кг.
У дослідженому екземплярі виявили термобаричну бойову частину ТББЧ-90. Авіоніка нової «Герані-5 К5-К» аналогічна обладнанню, яке використовують в останніх модифікаціях іншого російського реактивного безпілотника — «Герань-4 Сікер».
Серед виявлених елементів — польотний контролер, інерціальна навігаційна система SADRA Seeker із модулем MOX, локалізована копія 16-елементної антени CRP Harxon GI-006, трекер, mesh-модем та інші компоненти.
Окрему увагу розвідники звернули на блок оптико-електронної кореляційної системи «Сусанин». Раніше ГУР уже виявляло це обладнання в російських безпілотниках «Герань-4». Система зіставляє зображення з оптичного датчика із заздалегідь збереженою еталонною картинкою та перевіряє, чи відповідає фактичний маршрут ракети або дрона заданому шляху від точки запуску до цілі.
У дослідженому апараті «Сусанин» використовував камеру подвійного діапазону замість оптичних датчиків. Обробку зображень і порівняння з еталоном забезпечує мікрокомп’ютер Coke Pi — китайський аналог Raspberry Pi, розміщений у пластиковому корпусі з відповідним маркуванням.
Подібний блок раніше знайшли в безпілотнику «Гербера-2», де він мав іншу назву — «Сосиска». У тому апараті пристрій використовували для захоплення цілей і відстеження перехоплювачів.
Силову установку «Герані-5 К5-К» становить турбореактивний двигун ТРД-200, який збирають в Алабузі з китайських комплектуючих.
Усього в дослідженому безпілотнику виявили 93 електронні компоненти іноземного виробництва. Найбільшу частку становлять американські деталі — 52 одиниці. Ще 10 компонентів виготовлені в Китаї, а 10 — у Швейцарії.
У ГУР зазначили, що російські виробники продовжують приховувати маркування електронних компонентів. Зокрема, йдеться про цифрові сигнальні процесори DSP виробництва Texas Instruments та інерціальні модулі Murata.
За оцінкою ГУР, виявлення іноземних компонентів у російському озброєнні демонструє ефективність санкційного тиску. Обмеження ускладнюють постачання необхідних деталей до Росії, збільшують витрати на закупівлі, подовжують строки доставки та підвищують ризик зриву поставок. У відомстві вважають, що подальше посилення санкцій і контроль за дотриманням уже запроваджених обмежень можуть позбавити Росію можливостей продовжувати війну.