Дата на упаковці не завжди означає, що продукт одразу стає небезпечним. За правильного зберігання одні продукти можуть залишатися безпечними ще тижнями, тоді як інші становлять ризик для здоров’я невдовзі після зазначеної дати.
Важливо враховувати не лише позначку на етикетці, а й умови зберігання, цілісність упаковки та зміни запаху, кольору, смаку чи консистенції.
Сухі продукти — крупи, макарони й цукор — за належних умов можуть зберігатися довше за зазначений термін. Для них дата на упаковці здебільшого вказує на період, протягом якого виробник гарантує оптимальну якість, а не на момент, коли їжа стає отруйною. Якщо ознак псування немає, такі продукти можна використовувати й надалі.
Водночас куштувати продукт, щоб перевірити його безпечність, небезпечно. Перед використанням його варто оглянути: за появи цвілі, незвичного запаху, зміни кольору чи консистенції продукт краще викинути.
Борошно. Це сирий продукт: зерно ще до переробки може контактувати з патогенними бактеріями — сальмонелою та кишковою паличкою. Звичайне помелення не знищує всіх мікроорганізмів, тому сире тісто куштувати не варто. Цільнозернове борошно псується швидше за біле. Його не слід використовувати, якщо з’явився затхлий, прогірклий чи кислий запах, сірий або жовтуватий відтінок, навіть сліди цвілі, або якщо борошно відволожилося й збилося в грудочки.
Рис. Сухий білий рис зберігається довго, а коричневий — менше: у ньому більше природних олій, які з часом окислюються. Особливу небезпеку становить уже зварений рис. У сирому зерні можуть бути спори бактерії Bacillus cereus, які переживають термічну обробку. Якщо приготовлений рис годинами залишається за кімнатної температури, у ньому можуть розмножуватися бактерії, що підвищує ризик харчового отруєння. Залишки слід швидко охолодити й прибрати в холодильник.
Дитяча суміш. У цьому випадку експериментувати зі строками не можна. Якщо виробник указав дату «ужити до», після неї суміш не рекомендують використовувати: виробник більше не гарантує її якість і харчову цінність. Навіть нормальний вигляд і запах не свідчать про те, що суміш безпечно давати дитині. Відкриту суху суміш слід тримати щільно закритою; зберігати її в холодильнику не потрібно.
Картопля. На бульбах зазвичай немає дати придатності, тому їхній стан доводиться оцінювати самостійно. Цвіль, сильне розм’якшення чи значне проростання — підстави не використовувати овоч. Особливу увагу варто звертати на зелені ділянки та паростки: у пророслій і позеленілій картоплі зростає рівень глікоалкалоїдів, зокрема соланіну. У великій кількості ці речовини викликають нудоту, блювання, діарею та головний біль. Картоплю слід тримати в сухому, темному й прохолодному місці.
Консерви в пошкоджених банках. Консерви справді довго зберігаються, але банка має бути цілою. Навіть якщо термін придатності не минув, пошкоджена упаковка робить продукт небезпечним. Глибокі вм’ятини біля швів, сильна іржа та протікання свідчать про порушення герметичності: усередину могли потрапити мікроорганізми. Сильно проржавілі консерви також слід викинути, адже корозія може проколоти метал наскрізь. Банки потрібно зберігати в сухому прохолодному місці — не біля плити, не під раковиною і не в приміщеннях із високою вологістю.
Якщо щодо продукту є сумніви, варто оцінити температуру й умови його зберігання, цілісність упаковки, а потім запах, колір, консистенцію та наявність цвілі. Щойно виявлено хоча б одну ознаку псування, продукт слід викинути, а не подавати до столу.