Країна-агресор продовжує розширювати номенклатуру засобів ураження для війни та терору українців. Досвід застосування проти України може бути використаний у нових війнах і конфліктах не лише Росією, а й її союзниками — Іраном та КНДР.
ГУР МО розкрило будову, компонентну базу та підприємства кооперації з виробництва ударних ракет РМ-48У. Оприлюднено інтерактивну 3D-модель, інформацію про складові та електронну компонентну базу ракети РМ-48У зенітно-ракетного комплексу С-400 «Тріумф», підприємства кооперації з її виробництва, основних співробітників, а також іноземне обладнання, яке використовують такі підприємства.
У складі електронних блоків ракети найбільше деталей американського виробництва — 95 зі 117. Ще 4 компоненти походять із Тайваню, 3 — зі Швейцарії, по 2 — з Німеччини, Нідерландів, Японії та Південної Кореї. Серед нових компонентів — лазерний діод виробництва французької компанії 3SP TECHNOLOGIES.
Росіяни відновлюють списані зенітні керовані ракети та ракети-мішені для комплексу С-400 і модернізують їх до рівня ударних ракет.
Нова ракета має твердопаливний двигун від зенітної керованої ракети 48Н6ДМ комплексу С-400, хвостовий відсік від експортної зенітної ракети 48Н6Е2 комплексів С-300 ПМУ½ і С-400, а приладовий відсік РМ-48У складається з окремих елементів ракет 9М96 та 48Н6Е2.
Для нанесення ударів зенітними ракетами по наземних об’єктах на тактичну та оперативну глибину противник створив окремі підрозділи — спеціальну тактичну ракетну групу (СТРГ) з ракетами РМ-48У з радіокомандним наведенням та спеціальну оперативну ракетну групу (СОРГ) з ракетами РМ-48У, які наводяться по супутнику.
Дальність застосування ракет у складі СТРГ обмежується радіогоризонтом і можливостями радара підсвічування та наведення комплексу С-400. Тому в більшості випадків противник застосовує автономні ракети РМ-48У із супутниковою навігаційною системою у складі СОРГ.
РМ-48У — одноступенева ракета з твердопаливним двигуном, яка летить балістичною траєкторією зі швидкістю 4–6 Махів і має операційну дальність до 400 км. У ракеті застосовується осколково-фугасна бойова частина вагою 199 кг із підготовленими елементами ураження — кубами.
Навігація та наведення здійснюються за допомогою автономної безплатформної інерціальної навігаційної системи та супутникової навігаційної системи на базі приймачів «Комета-Р12».