Російські реактивні безпілотники змінили не лише тривалість повітряних тривог у Києві, а й характер загрози для столиці. Поодинокі дрони або невеликі групи, запущені з часовими інтервалами, змушують місто знову переходити в режим тривоги — іноді ще до того, як після попередньої загрози встигає відновитися нормальна робота. Про це йдеться в дослідженні.
У травні–липні повітряні тривоги в столиці здебільшого залишалися окремими епізодами, між якими Київ мав кілька годин відносного затишшя. Ситуація помітно змінилася із середини серпня, коли повідомлення про реактивні безпілотники стали регулярними.
За даними дослідників, тривоги дедалі частіше охоплюють усі частини доби — ніч, ранок, день і вечір. Після відбою нова загроза може виникнути вже за короткий час. Так реактивні безпілотники дають змогу розтягувати небезпеку далеко за межі традиційних нічних атак.
На прикладі 28 серпня автори дослідження показали, як навіть невелика кількість дронів фактично ділить добу на постійні цикли: «тривога – відбій – нова тривога». Якщо безпілотники наближаються до Києва не одночасно, а по одному або невеликими групами з інтервалами, кожна нова ціль спричиняє окремий цикл небезпеки.
Найбільше повідомлень про загрозу 28 серпня припало на період із 17:00 до 19:00 — саме тоді більшість киян повертається з роботи додому. Це створює додаткове навантаження на транспортне сполучення між правим і лівим берегами столиці.
Дослідники також проаналізували особливості польоту реактивних безпілотників. Звичайний ударний дрон переважно рухається довгими прямими відрізками й рідко змінює курс. Натомість маршрути реактивних БпЛА значно звивистіші: вони можуть заходити до Києва з різних напрямків, кілька разів змінювати курс і виконувати повторні розвороти.
Такі маневри збільшують тривалість тривоги: доки безпілотник перебуває поблизу столиці, змінює напрямок руху або його маршрут важко спрогнозувати, небезпека зберігається. Якщо дрон спочатку віддаляється, а потім повертається, це може подовжити оголошену тривогу або спричинити нову.
Ключова відмінність — вища швидкість польоту. Дослідники порівняли приблизно 250 км/год для звичайного безпілотника та близько 600 км/год для реактивного. На висоті близько 4 тисяч метрів такі цілі складніше уражати звичайними засобами протиповітряної оборони.
Наслідки цієї тактики виходять далеко за межі безпосередньої військової загрози. Повітряні тривоги безпосередньо впливають на роботу економіки столиці: навіть одна година тривоги може порушити роботу підприємств, магазинів, транспорту, державних і приватних установ.
Для Києва тривалі або майже безперервні повітряні тривоги можуть означати сотні мільйонів гривень економічних втрат протягом доби. За оцінкою авторів дослідження, реактивний дрон став не лише засобом ураження, а й інструментом, здатним фактично зупиняти роботу великого міста. Після відбою людям потрібно вийти з укриттів, підприємствам — запустити обладнання, а установам — відновити робочі процеси.
Висока швидкість ускладнює перехоплення, маневри подовжують тривогу, а розтягнуті в часі запуски дають змогу годинами тримати Київ у циклі постійних загроз. Місто іноді просто не встигає повноцінно відновити роботу між відбоєм і новою загрозою.