На городі Наталії Боярчук із села Гірка Полонка Волинської області росте понад 400 сортів томатів. Жовті, рожеві, червоні, майже чорні, круглі та видовжені плоди господиня збирає вже понад 15 років, перетворивши звичайний город на справжню колекцію.
Більшість сортів Наталія не купує в магазині: вона виписує насіння, обмінюється ним з іншими колекціонерами та збирає власне. Принципово обирає саме сорти, а не гібриди чи ГМО.
Гібриди ніколи не дадуть насіння. А насіння — це харчова безпека: є насіння — є урожай.
Основою для розсади служить п’ятирічний гумус, який виробляють каліфорнійські черв’яки. Жінка придбала їх і випустила в компостну яму, куди складає рослинні рештки, кухонні відходи та відходи з тваринництва.
Висадити всі 400 сортів одночасно щороку неможливо, тому господиня обирає частину колекції та випробовує новинки. Розсаду висаджує у лунки глибиною 40 сантиметрів, по дві рослини в кожну.
Коли розсаду висадити неглибоко, коріння розвинеться поверхнево і погано переноситиме спеку. А в глибокій лунці корінь розвине стрижневу систему й сам знайде вологу
Цього літа, коли температура сягала +40 градусів, Наталія поливала томати лише раз-два. Глибока посадка, за її спостереженнями, допомогла рослинам краще переносити спеку.
Цьогоріч господиня вперше випробувала мідний дріт проти грибкових хвороб, зокрема фітофторозу. Тонкий відрізок дроту вставляють у стебло томата; за описаним методом іони міді поступово вивільняються та циркулюють рослиною, діючи як природний фунгіцид.
Серед улюблених сортів Наталії — «Загадка природи» з великими соковитими плодами, що поєднують кілька кольорів. Зелені плоди деяких зимових сортів господиня зриває перед заморозками, розкладає в один шар, і вони зберігаються аж до січня.
Найбільший томат цього року заважив 680 грамів. Урожай вдалося отримати попри аномально спекотне літо, коли пилок стає стерильним і рослини гірше запилюються.
Фактично не використовую жодних засобів, а ті, що зрідка застосовую, настільки безпечні, що зірваний з куща томат можна просто витерти і з'їсти