Тиша після тривалого напруження не завжди приносить полегшення. Коли повітряні тривоги на певний час стихають, люди інколи почуваються гірше, ніж під час небезпеки. Педіатр і телеведучий Євген Комаровський пояснив в ексклюзивному інтерв’ю, чому так відбувається і що може допомогти.
Під час тривалих атак людина здатна триматися, працювати й виглядати цілком нормально. Та напруження нікуди не зникає, а накопичується. Коли небезпека відступає, втома може навалитися раптово — затишшя тоді відчувається як повне виснаження.
Причина, за словами Комаровського, пов’язана з роботою нервової системи та гормонами. Під впливом стресу змінюється діяльність префронтальної кори та лімбічної системи мозку, а важливу роль відіграє кортизол. Спершу його рівень зростає, а потім різко падає; настає фаза адаптації, коли сили добігають кінця.
Комаровський нагадує, що кортизол виробляють надниркові залози. У здорової людини його рівень найвищий зранку після пробудження, а до ночі поступово знижується. Кожна тривожна новина спричиняє викид адреналіну в кров, однак людина здебільшого сидить нерухомо зі смартфоном у руках і не дає організму розрядитися.
Це давній механізм, який природа створила для порятунку: адреналін готував організм до руху, щоб уникнути небезпеки. Якщо руху немає, гормон залишається «без виходу» і працює проти людини.
Перший крок, який радить лікар, — фізична активність. Це можуть бути прогулянки, хатні справи, робота на свіжому повітрі чи тренування в спортзалі. Ще краще поєднати рух із допомогою іншим: принести воду літнім сусідам, допомогти з дровами, розвантаженням речей чи генератором. Так людина не лише витрачає зайву енергію, а й відчуває власну корисність.
Другий крок — живе спілкування. Комаровський радить частіше говорити з дітьми, рідними та друзями і, якщо є можливість, бачитися наживо, а не лише переписуватися.
Третя порада — дозувати новини: не відмовлятися від інформації повністю, але й не перечитувати ті самі повідомлення знову і знову, а також вимкнути частину сповіщень. Четвертий крок — переключити увагу на інші теми: допомогти можуть сторінки про тварин, живопис чи кіно.
Якщо тривога, безсоння чи апатія не минають тижнями й заважають жити, Комаровський радить звернутися до лікаря або психолога. Фахівець допоможе з’ясувати, чому організм «застряг» у стані стресу, і підібрати потрібну допомогу, а не обмежуватися звичайною самодопомогою.