Російські війська вдосконалюють безпілотники та ракети, оснащуючи їх системами візуальної навігації на основі штучного інтелекту. Такі апарати можуть орієнтуватися за зображенням земної поверхні, розпізнавати об’єкти й знаходити цілі без GPS.
Експерт із питань зв’язку та радіотехнологій, радник президента Сергій Бескрестнов із позивним «Флеш» під час брифінгу попередив, що ці розробки можуть суттєво ускладнити протидію російським атакам. За його словами, майбутнє безпілотних систем пов’язане зі штучним інтелектом та оптичною навігацією: вдень дрони зможуть визначати місцеперебування за зображенням місцевості, а вночі — орієнтуватися за освітленням доріг. Тепловізійні системи також можуть використовувати теплове випромінювання як орієнтир.
«РЕБ уже буде неактуальний, тому що ці ракети або БпЛА будуть бачити картинку і будуть літати на основі цієї картинки», — пояснив «Флеш».
Бескрестнов звернув увагу, що російські канали почали активно шукати відеозаписи влучань «Шахедів» в Україні. За його словами, окупанти звертаються до зрадників і пропонують великі гроші за такі матеріали. Експерт вважає, що відео потрібні для аналізу роботи систем візуальної навігації та оцінки точності, з якою безпілотники знаходять цілі.
Ця тенденція, на думку Бескрестнова, створює додаткові ризики для України: засоби радіоелектронної боротьби можуть виявитися неефективними проти дронів, що використовують оптичні системи замість GPS або каналів керування через Mesh-модеми.
За словами експерта, елементи штучного інтелекту вже застосовують у деяких російських безпілотниках. Серед них він назвав «Молнії», дрони V2U та «Герані» з модулем «Сусанін», а також «Ланцети». Такі апарати можуть отримувати завдання самостійно шукати певні об’єкти. Наприклад, дрону можуть доручити знайти залізничну колію, рухатися вздовж неї, виявити поїзд і атакувати локомотив. Інше можливе завдання — знайти складську будівлю.
«Флеш» також повідомив, що російські розробники вже кілька років навчають нейромережі розпізнавати різні об’єкти, використовуючи великі масиви зображень, зокрема українських складів. За його словами, вже фіксувалися випадки атак таких безпілотників на скупчення людей та автомобілів.
Системи можуть визначати логістичні об’єкти за характерними ознаками, зокрема за розташуванням вантажівок біля складських приміщень. «Тобто вони можуть розуміти, де «Нова пошта», де логістичний хаб», — пояснив експерт.
Окрему небезпеку, на думку Бескрестнова, становлять дрони, здатні летіти на надмалих висотах. Якщо безпілотник рухатиметься за візуальними орієнтирами на висоті 20–40 метрів над землею, виявити та супроводжувати його за допомогою радіолокаційних станцій буде значно складніше.
«Флеш» назвав подальший розвиток таких технологій «страшним майбутнім». Він попередив, що поєднання штучного інтелекту, автономної навігації та польоту на низькій висоті може стати серйозним викликом для української протиповітряної оборони й засобів радіоелектронної боротьби.