Після нових російських ударів навіть повна готовність Києва до опалювального сезону не гарантує стабільного тепла й води. Про це в інтерв’ю заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
За словами експерта, головна слабкість міської системи — залежність багатьох житлових будинків від великих теплоелектроцентралей, які неможливо швидко замінити резервними джерелами. Якщо така ТЕЦ зазнає серйозних пошкоджень, частина міста може залишитися без запасного теплопостачання.
Цього року на підготовку до зими передбачено значно більше фінансування, ніж торік. На загальнодержавному рівні виділили 36 мільярдів гривень. У межах підготовки до опалювального сезону 2025–2026 років Київ уже витратив 2 мільярди гривень і планує спрямувати щонайменше 24 мільярди.
Харченко не виключає, що остаточна сума буде ще більшою. Кошти, зокрема, спрямовують на фізичний захист критичної інфраструктури, додаткові джерела живлення та газову генерацію. Торік такі заходи не були повноцінною частиною планів підготовки, а нині їх реалізують значно масштабніше.
Експерт позитивно оцінив рішення продовжити термін реалізації планів стійкості до трьох років. На його думку, за один рік неможливо одночасно посилити захист об’єктів, створити резервне живлення й перебудувати систему теплопостачання, тому ці заходи треба виконувати поетапно.
Водночас звіти про 80% готовності на 1 вересня чи 100% на 1 жовтня, застеріг Харченко, не показують, як інфраструктура працюватиме після атаки. Вирішальними будуть фактичний стан ТЕЦ, наявність резервного живлення та можливість швидко відновити подачу тепла й води.
Якщо опалення зникне під час або після атак, насамперед варто звернутися до керівної компанії чи ОСББ, а також до КП «Київтеплоенерго» за телефоном (044) 207-70-70. Там можна зафіксувати відсутність тепла й дізнатися про строки відновлення подачі.
Лікар розкрив секрет: щоб простатит зник назавжди, пийте вранці звичайний...