Штучний інтелект зробив старі шахрайські схеми значно переконливішими. Знайомий голос у голосовому повідомленні, переконливий «працівник банку» або відео з відомою людиною, яка нібито радить інвестувати, можуть виявитися частиною однієї шахрайської схеми.
У 2026 році зловмисники масово використовують ШІ, щоб швидше створювати аудіо- та відеоконтент, клонувати голоси, автоматизувати листування і налаштовувати чат-боти, які імітують служби підтримки.
Масштаб проблеми підтверджують цифри Національного банку. Кількість незаконних операцій із платіжними картками у 2025 році зменшилася на 5% — до 256 тисяч, однак сума збитків зросла на 24% і сягнула 1,4 млрд грн. Середня сума однієї шахрайської операції підскочила на 30% — до 5 536 грн.
Клонування голосу близької людини. Керівниця департаменту fraud-менеджменту ПриватБанку Наталія Фіголь пояснює: шахраї зламують акаунт людини, обробляють нейромережами її відкриті аудіо- та відеозаписи із соціальних мереж, а далі створюють голосове повідомлення, яке майже ідентично відтворює тембр та інтонацію власника. Отримавши доступ до акаунту, зловмисники розсилають контактам повідомлення від імені друзів чи родичів із проханням терміново переказати гроші.
Дзвінок від «працівника банку». Одна з найпоширеніших атак починається зі звичайного дзвінка від нібито працівника банку, мобільного оператора чи навіть НБУ. Людину переконують перейти за фішинговим посиланням, встановити сторонню програму або переказати кошти на «безпечний рахунок». У ПриватБанку зазначають: у результаті жертва або сама віддає гроші, або шахраї отримують віддалений доступ до банківського застосунку через шкідливу програму (RAT).
NFC Relay — нова технічна загроза. «Одна з технічно найскладніших схем, яку цього року фіксував ПриватБанк, — NFC Relay-атаки», — зазначає Наталія Фіголь. Під приводом оновлення застосунку чи «перевірки безпеки» людину просять завантажити сторонній файл, а потім — прикласти фізичну картку до смартфона та ввести PIN-код. Після цього шахраї дистанційно отримують платіжні дані і знімають гроші в банкоматах чи розраховуються в магазинах.
Фейкові інвестиції із залученням відомих людей. Найпоширенішими залишаються псевдоінвестиції в криптовалюту, акції та біржову торгівлю. Шахраї створюють сайти, які імітують легальні фінустанови, показують вигадані прибутки та переконують збільшувати вкладення. «Вони можуть створювати зображення та відео подій, яких насправді не було, а також контент із відомими людьми», — пояснює заступник начальника Департаменту кіберполіції Олег Заворотній.
Фальшива «державна допомога». Пропозиція отримати «державну або міжнародну фінансову допомогу» у зв'язку з воєнними діями залишається одним із найпопулярніших приводів для фішингу. Людей спонукають перейти на підроблені вебсторінки та ввести дані картки й паролі від інтернет-банкінгу — після цього шахраї отримують повний доступ до рахунку.
Кіберполіція радить звертати увагу на категоричну терміновість прохання, уникнення відповідей на уточнювальні запитання та вимогу встановити сторонній файл. Якщо виникли сумніви, слід самостійно перетелефонувати людині за відомим номером. Банк ніколи не просить завантажувати файли з месенджерів чи прикладати картку до смартфона «для сканування».
Для розпізнавання дипфейків варто звертати увагу на неприродні тіні, викривлені лінії, помилки в зображенні рук і облич та спотворений текст на вивісках. Фахівці також радять перевіряти зображення через зворотний пошук у Google. Програмне забезпечення слід встановлювати лише з офіційних джерел — App Store або Google Play.