Розрахунок про «кінець світу» 13 листопада 2026 року не справдився: модель 1960 року передбачала демографічну катастрофу через прискорене зростання населення, але не врахувала зміну темпів народжуваності та смертності.
Фізик Хайнц фон Ферстер і його колеги з Іллінойського університету опублікували дослідження в журналі Science 4 листопада 1960 року. Вони зібрали 24 оцінки чисельності населення за дві тисячі років і побудували рівняння, яке переносило минулі тенденції у майбутнє. За моделлю, 13 листопада 2026 року чисельність людства мала наблизитися до математичної межі.
Модель виходила з того, що зі збільшенням кількості людей співпраця стає ефективнішою, а технологічний розвиток ще більше прискорює зростання населення. Фон Ферстер вважав, що людство не загине від голоду, а буде «розчавлене на смерть» перенаселенням. Похибка прогнозу становила п’ять років.
Сьогодні на Землі живе близько 8,3 млрд людей, однак населення вже не зростає з колишнім прискоренням. Пік темпів зростання припав на початок 1960-х років — цього вчені тоді не знали. Демографічний стрибок був пов’язаний зі зниженням смертності завдяки медицині та санітарії, а не з різким збільшенням кількості дітей. Коли більшість дітей почали виживати, сім’ї стали меншими.
Нині у понад половині країн світу, де проживає дві третини населення, народжуваність нижча за рівень відтворення. Урбанізація, освіта та доступ до контрацепції змінили демографічні тенденції. Тож замість перенаселення експертів дедалі більше турбують старіння населення та зниження народжуваності.